Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Добрий вечір. Працюємо за оборонними закупівлями. Підскажіть будь ласка, відбувся тендер, є переможець, підписали договір і його виконали обидві сторони. Все ок. Питання: 1. чи можна нам впродовж року з ними підписувати прямий договір на закупку тих же матеріалів за суми менші за 200 тис без цінових пропозицій від інших фірм? 2. Після тендера у нас залишились кошти (виділили на матеріали умовно 500 тис, а зекономили на тендері умовно 10 тис), чи можна з ними прямим договором докупити такі ж матеріали без цінових пропозицій інших фірм? На основі того, що вони виграли тендер. Буду Вам ДУЖЕ вдячний за інформацію і відповідь. Бережіть себе. Гарно вечора!

Відповідь

Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон), абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 24 лютого 2023 року № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Цей Закон, а також Особливості № 1275, застосовуються за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі.
Пунктом другим Постанови № 1275, зазначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні зупинити дію пунктів 64-67 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916).
Разом з тим пунктом шостим Особливостей № 1275 передбачено, що для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Слід зауважити, що пунктом 11 Особливостей № 1275 забороняється укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), що передбачають оплату державним замовником, до/без проведення відкритих торгів/спрощених закупівель/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених пунктом 9 цих особливостей.
Тобто, підсумовуючи вищезазначене – закупівлі державних замовників за Особливостями № 1275 відбуваються за умови зазначеної в обсягах/переліках очікуваної вартості яка дорівнює або є вище ніж 200 тис. гривень для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони та дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень для закупівлі робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд).
Слід зауважити, що при здійсненні оборонних закупівель, до яких, за вартісним критерієм, не застосувуються Особливості № 1275, державні замовники мають дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель викладених у статті 3 Закону, а саме:
своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;
конкурентність;
ефективність використання коштів, результативність;
відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

05.11.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

61 / 61

Доброго дня. Питання наступне. Комунальне підприємство здійснює закупівлю послуг поточного ремонту. У підписаній виконавцем та замовником договірній ціні до договору на послуги поточного ремонту зазначено, що договірна ціна розрахована у відповідності до «Кошторисних норм України та Настанови з визначення вартості будівництва. З урахуванням Змін № 1, № 2, № 3, № 4» (далі – Настанова). З урахування вищенаведеного, прошу надати роз'яснення, чи повинен Замовник керуватися в даному випадку по договору на послуги поточного ремонту, нормами та правилами визначеними Настановою**, беручи до уваги, що застосування Настанови не поширюється на поточний ремонт (послуги). А договірна ціна визначена згідно Настанови та підписана обома сторонами. **наприклад пунктом 6.4 Настанови. При динамічній договірній ціні вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості (тобто Замовник повинен запитувати видаткові накладні у Виконавця на придбані ним матеріали для поточного ремонту для підтвердження їх вартості). Пунктом 4.9 Настанови Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу цін за обґрунтованою ціною, яка не може бути вищою за середню ціну матеріальних ресурсів, що склалася на момент розроблення проектної документації. Порядок здійснення аналізу поточних цін на матеріальні ресурси визначає замовник своїм відповідним організаційно-розпорядчим документом, в якому наводиться….

Відповідь

05.11.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

32 / 29

Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради ознайомився із роз’ясненнями Міністерства економіки України щодо внесених змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) від 19.09.2024 та звертається з проханням надати роз’яснення з питання, яке не відображено Міністерством у роз’ясненні. Згідно з пунктом 38 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. При цьому в пункті 11 Особливостей зазначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Виходячи з вищенаведеного, просимо вас, як Уповноважений орган надати відповідь на питання: чи стосуються нові зміни до Закону, в частині публікації інформації на матеріальні ресурси, договорів, які укладені без використання електронної системи закупівель, вартість яких не перевищує вартісних меж, встановлених пунктом 11 Особливостей? Заздалегідь вдячні за відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на деякі питання щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” містяться в листі від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
З 23.10.2024 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”.
Відповідно до положень абзацу другого пункту 3-8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, без використання ЕСЗ у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в ЕСЗ інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
У випадках, передбачених абзацами першим та другим пункту 3-8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення", замовники можуть не оприлюднювати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Згідно з абзацами другим і третім частини першої статті 41 цього Закону невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації (затвердження проектної документації є обов’язковим, якщо це передбачено законодавством).
Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої -п'ятої, сьомої -дев'ятої статті 41 Закону, та Особливостей.
Відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що визначені в підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
Своєю чергою, пункт 11 Особливостей кореспондується з положеннями абзацу першого пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, що регулюють питання здійснення закупівель з меншою пороговою вартістю. Замовники можуть використовувати ЕСЗ відповідно до умов, визначених адміністратором ЕСЗ, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в ЕСЗ про їх укладення. Водночас, оскільки такий договір не є договором про закупівлю в розумінні Закону, положення пунктів 10 і 11 статті 10 Закону на нього не поширюються.

28.10.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

660 / 663

Замовник розпочав процедуру закупівлі відкриті торги до набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі". Договір підписано 25.10.24 (після набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі"). Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні" невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Враховуючи що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, чи повинен Замовник обов'язково оприлюднювати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, як того вимагає ст. 10 ЗУ "Про публічні закупілі"? Чи закупівлі розпочаті розпочаті до набрання чинності змін до Закону, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цих змін?

Відповідь

25.10.2024

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

123 / 127

Зважаючи на те, що Постанови КМУ №193 та №300 втратили чинність, а набрала чинність постанова КМУ від 02.12.2023 №1298, яку вимогу стосовно електронного підпису повинен встановлювати замовник в тендерній документації, а саме стосовно накладання електронного підпису учасниками на документи тендерної пропозиції, що не підписані власноручним підписом, а надані учасником у формі електронного документа із накладанням електронного підпису, чи можливо учасникам застосовувати УЕП замість КЕП?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2