Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
18.08.2026 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
11 / 11
Постановою КМУ від 15 липня 2026 р. № 957 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 11 листопада 2022 р. № 1275" внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості). П. 13 з 01.09.2026 передбачатиме проведення переговорної процедури закупівлі за наявності підстав. При цьому Постановою КМУ від 15 липня 2026 р. № 957 також внесено зміни до п.п. 17 та 19 Особливостей, згідно яких "17. Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 9-2, 10, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.", "Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 9-2 (крім підпункту 2 пункту 9-2 цих особливостей, за винятком договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків". Питання: Чи можна вважати, що до договору, що буде укладатися за результатами переговорної процедури закупівлі згідно п. 13 Особливостей (з 01.09.2026), не будуть застосовуватися норми пунктів 17 та 19 Особливостей (оскільки п. 13 не перелічено в пунктах 17 та 19 Особливостей) та зміна істотних умов такого договору буде здійснюватися за згодою Сторін відповідно до Цивільного кодексу України?
Відповідь
28.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
14 / 14
В нашій установі отримують освіту діти з особливими освітніми потребами та проживають вимушено переміщені особи КП №Барвінок" м. Дніпро. На початку року проведено закупівлю продуктів харчування, враховуючи потребу до кінця року. Укладено договори по трьох ТПКВКМБ: 1022, 3230 та 1702 (харчування 1-4 класів). Здобувачі освіти харчуються п*ять разів. Обід за рахунок субвенції отримували учні 1-4 класів. Вартість продуктів списувались з різних рахунків та договорів. Чи потрібно укладати нові договори на харчування учнів 5-11 класів? Чи корегувати між двома ТПКВКМБ додатковими угодами в межах уладеного договору? Проведення додаткової процедури може привести до підписання договору з іншим постачальником.
Відповідь
10.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
178 / 201
Доброго дня! Звертаємося до Вас щодо отримання кваліфікованого електронного ключа (КЕП) для юридичної особи нерезидента з метою участі в аукціоні, який проводиться не електронних майданчиках Prozorro. Юридична особа-нерезидент планує участь в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами. Юридична особа-нерезидент не має представництва, банківського рахунку чи майна в Україні. Для подання заяви та інших документів через майданчики вимагається кваліфікований електронний ключ (КЕП). Зокрема, відповідно до пункту 17 Порядку від 23 вересня 2020 р. № 993 "Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами", заявка для участі в аукціоні повинна бути засвідчена заявником під час проходження процедури реєстрації відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу з накладенням на неї кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України“Про електронні довірчі послуги”. Однак, юридична особа-нерезидент для отримання КЕП повинна бути на обліку в податковій України, щоб подати Довідку 34-ОПП для отримання КЕП (обов’язковий документ для отримання КЕП юридичною особою нерезидентом відповідно до роз’яснень сертифікованих сервіс-провайдерів в Україні). Згідно з п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України, для взяття нерезидента на податковий облік (отримання довідки 34-ОПП) потрібна одна з підстав: відкритий рахунок в українському банку, право на нерухомість, відокремлений підрозділ або інвестиції в українську юридичну особу. Жодної з цих підстав наразі не може бути застосовано компанією. Також, згідно з попереднього роз’яснення Міністерства економіки України від 2024 року https://infobox.prozorro.org/articles/obov-yazkovist-nakladannya-elektronnogo-pidpisu-na-propoziciyu-uchasnika-1, "Так, для підприємств, які зареєстровані в системі як нерезиденти цей функціонал буде необов'язковим. І нерезиденти зможуть подати пропозицію без накладання електронного підпису". Просимо надати роз'яснення з таких питань: Чи може бути поданя заява (пропозиція) юридичною особою нерезидентом на участь в аукціоні без накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП), виданого в Україні? Чи мож бути подана заява (пропозиція) юридичною особою нерезидентом на участь в аукціоні з накладення електронного підпису, який був виданий іноземним (британським або кіпрським) кваліфікованим надавачем? Чи може уповноважена фізична особа (іноземець чи громадянин України) підписати ообистим кваліфікованим електронним ключем заяву (пропозицію), який виданий в Україні, від імені юридичної особи нерезидента при умові, що іноземна юридична особа уповноважить відповідну особу на подання пропозиції (заяви) на участь в аукціоні? Заздалегідь дякуємо за відповідь! З повагою, Дарія
Відповідь
09.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9 / 9
Ми виробник твердопаливних котлів TM FENIKS, хотіли би дізнатися процедуру по підписанню договору з міністерством оборони про постачання твердопаливних котлів по запиту від військових частин.
Відповідь
07.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
11 / 11
Пунктом 1 Постанови КМУ № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» визначено: на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”: замовником • під час складання інвесторської кошторисної документації • та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. Пунктом 4.7 Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, визначено: Замовник здійснює аналіз цін під час: • складання інвесторської кошторисної документації; • узгодження договірної ціни; • підписання актів приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні. Просимо надати роз'яснення: чи здійснює замовник аналіз цін під час узгодження договірної ціни у період дії воєнного та/або надзвичайного стану.
Відповідь
Міністерство економіки
та довкілля України
01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2