|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем.
Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема:
…2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями.
Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
18.12.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 5.4. розділу 5 «Умови проведення робіт» технічних умов від Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначено, що на проектовану волоконно-оптичну лінію прив’язки Замовник за власний кошт замовляє Робочий проект та погоджує його з Держспецзв’язком.
Галузевим нормативним документом, що встановлює вимоги до проектування лінійно-кабельних споруд є ГБН В.2.2-34620942-002:2015 «Лінійно-кабельні споруди. Проектування», що затверджені наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 03.09.2014 № 441.
Пунктом 9.1. зазначеного нормативного документу визначено, що під час проектування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій необхідно керуватися вимогами цих ГБН, а також вимогами чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, рекомендаціями і правилами з будівництва, технічної експлуатації та правилами безпеки, які регламентують проектування, будівництво і експлуатацію лінійних споруд зв’язку.
Розроблення проектної та робочої документації на будівництво лінійно- кабельних споруд, звітної технічної документації з інженерних вишукувань має виконуватися згідно з вимогами ДСТУ Б А.2.4-42 (Системи проектної документації для будівництва. Телекомунікації. Проводові засоби зв’язку. Робочі креслення). Вказаний стандарт установлює склад та правила оформлення робочих креслень проводових засобів зв'язку телекомунікаційних мереж для об'єктів будівництва різного призначення.
У той час як, відповідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Зі змісту вказаних нормативних документів, що повинні застосовуватись під час проектування побудови каналів зв’язку, вбачається, що прокладання лінії зв’язку не є послугою в розумінні чинного законодавства, а відноситься виключно до робіт.
В свою чергу, п.3.1.2.2. Інструкції 333 оплата за виготовлення проектно- кошторисної документації та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, здійснюється розпорядниками бюджетних коштів за КЕКВ 3122 „Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів”, що в свою чергу унеможливлює здійснення оплати по КЕКВ 2240, у разі у кладення відповідного договору.
При цьому, наказом МФУ від 21.10.2022 №341 до підпункту 3.1.3 розділу ІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби» внесено зміни стосовно включення в групу основних засобів «Будинки, споруди та передавальні пристрої» категорії «активи інфраструктури», тобто активи інфраструктури відповідають визначенню основні засоби, а їх облік слід вести з дотриманням положень НП(С)БО 121.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень чинного законодавства, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області просить надати роз’яснення з наступного питання:
Розробка робочого проекту на прокладання кабелю, а також побудова волоконно-оптичної лінії зв’язку, відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» відноситься до робіт чи послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 364/2024 № 367/2024, № 656/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=addcf0d0-ffc9-4d5c-b85a-d5c99019e5f2&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89bcb207-0cc0-4322-b9ff-f08c9eab7a5e&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
|
|
20.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 13-11 постанови від 02.08.2022 № 861 встановлено, що Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Просимо роз’яснити:
Чи повинні надавати вищезазначені документи у складі своїх тендерних пропозицій учасники, які пропонують для постачання товари, роботи чи послуги, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо ступеню локалізації) та заапиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
|
|
24.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! По данній закупівлі на сайті неможливо перевірити декларацію по назві запропонованого товару, а згідно наказу ми повинні шукати по назві: Відповідно до НАКАЗу МОЗ України від 21.12.2022 № 2311 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режим доступу до них» 21.12.2022 № 23112. У Реєстрі осіб містяться такі відомості:
1) про особу, відповідальну за введення виробів в обіг:
найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, відповідальної за введення виробів в обіг (виробник або уповноважений представник) код ЄДРПОУ або індивідуальний податковий номер;
місцезнаходження (місце реєстрації) особи, відповідальної за введення виробів в обіг (адреса, телефон, електронна адреса);
виробник (українською мовою та англійською мовою (за наявності));
місцезнаходження виробника (адреса, телефон, факс, електронна адреса, країна);
поточний рахунок особи, відповідальної за введення виробів в обіг (за наявності).
2) про медичні вироби або активні медичні вироби, які імплантують, або медичні вироби для діагностики in vitro:
відомості про особу, відповідальну за введення виробів в обіг (ідентифікатор);
вироби їх назви та за наявності інформація щодо типу, виду, марки, моделі, коду за каталогом, відомості про реагенти (українською мовою та англійською мовою (за наявності));
опис виробів (характеристика, призначення) (за наявності);
декларація про відповідність та у разі наявності сертифікат відповідності;
код та назва виробів, відповідно до Національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159 (за наявності);
код виробів згідно ДСТУ EN ISO 9999:2021 Засоби допоміжні для осіб з обмеженням життєдіяльності (далі - ISO 9999) (за наявності). Вони подали Швидкий тест на виявлення 10 видів наркотичних речовин, сеча, касета для занурення (Boson, 1L26M3). Як нам перевірити по назві цей тест? Згідно з класифікатором повинна бути назва виробу, клієнт не надав інформацію стосовно моделі яка в специфікації а надав тест на алкоголь ще й по слині, а не по сычи, як замовлялось. Чи можемо ми такого учасника дискваліфікувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями. Водночас відповідно до підпункту 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі - МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами) (далі - Положення) МОЗ відповідно до покладених на нього завдань у сфері охорони здоров’я затверджує:порядок ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, перелік відомостей, які зберігаються в ньому, та режим доступу до них та відповідно до пункту 8 Положення, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Також виходячи з норм Положення, постанов Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093 “Деякі питання реалізації експериментального проекту стосовно діяльності централізованої закупівельної організації у сфері охорони здоров’я” та від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (зі змінами), ДП “Медичні закупівлі України” є централізованою закупівельною організацією, яка забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель для медичних виробів та лікарських засобів, у тому числі здійснює кваліфікацію постачальника до електронного каталогу, та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я. Тому, щодо порушеного питання застосування наказу МОЗ України від 21.12.2022 № 2311 "Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 1.01.2023 № 57/39113), необхідно звертатися до МОЗ. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
13.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
07.05.2024 видано Наказ Мінекономіки № 11712 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". В Додатку 2 до Методичних рекомендацій викладена тендерна документація, в технічній специфікації якої зазначений нечинний ДСТУ EN 50160:2014. Державний стандарт України ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» втратив чинність 01.03.2024. Чинним Державним стандартом України є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). У зв’язку з тим, що замовники у публічних закупівлях використовують дані Методичні рекомендації, зокрема, тендерну документацію, просимо внести відповідні зміни у Методичні рекомендації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки наказом від 07.05.2024 № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Методичні рекомендації) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178, які включають, зокрема, примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та проект договору. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу). Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників, які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до абзацу 88 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якість електропостачання включає перелік показників та їх величин, що характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а також якість електричної енергії. Відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (далі – ДСТУ EN 50160:2014). При цьому згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Міненерго відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції. Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, розробляє і затверджує правила користування електричною енергією. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, з питання щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії слід звертатись до органів влади, до компетенції яких належить забезпечення формування та реалізація державної політики в сфері енергетики.
|