Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”, який набрав чинності 19.02.2016 року та введенний в дію з 01.08.2016 для всіх замовників, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

     Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у  зверненні, міститься в листі від 04.11.2015 № 3302-05/36541-06 “Щодо питань застосування статей 17, 23, 31 Закону України  “Про здійснення державних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”               (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону).

Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).

     Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

    Вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель здійснюється у відповідності до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”)  від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).

     Пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно діючого законодавства України.

   Пунктом 14 Порядку визначено порядок усунення порушень в процесі проведення допорогової закупівлі, зокрема порядок розгляду звернень учасників допорогової закупівлі Комісією з розгляду звернень (далі – Комісія).

    Функціонування Комісії та реалізований на веб - порталі Уповноваженого органу функціонал для розгляду звернень щодо закупівель з очікуваною вартістю предмета закупівлі вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється за спільної  ініціативи та за підтримки  ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, ДП “ПРОЗОРРО” і Мінекономрозвитку України.

     Водночас зазначаємо, що ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” забезпечує незалежність Комісії та стежить за неупередженістю її рішень.

    Таким чином, оскільки Комісія з розгляду звернень від учасників закупівель щодо усунення можливих порушень була створена ГО “Трансперенсі Інтернешнл України”, з питання можливої участі у засіданні вищезазначеної комісії пропонуємо звернутись до  ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Тому, у разі необхідності здійснення придбання, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, закупівля здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”)  та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07  “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України  “Про здійснення державних закупівель”).

Крім того, звертаємо увагу, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Водночас відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.

При цьому, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо  забезпечення виконання договору про закупівлю.

Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.

       Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

        Відповідно до статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

        При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

        Так, статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

      Крім того, статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.

      Разом з цим частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

        Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.

       Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.