|
|
25.06.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі – Товариство) відповідно до положень пункту 13-4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» має тимчасове право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії до 01 січня 2027 року.
Відокремлення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відбуватиметься шляхом виділу та передачі відповідних прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом, в тому числі за договорами, які укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в яких Товариство є Замовником в розумінні цього Закону.
Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частина перша статті 631 ЦК зазначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень.
Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки.
У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення, чи може в чинному договорі, укладеному відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюватися заміна сторони Замовника та вчинятися дії з подальшого його виконання такою стороною у разі, якщо до неї в результаті здійснення виділу юридичної особи (як до правонаступника) перейшли права та обов’язки згідно з розподільчим балансом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб міститься в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06При цьому згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
23.06.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які наслідки та дії учасника закупівлі, замовника, повинні відбутись у разі виключення товару з переліку локалізованих в період після проведення торгів, після укладання договору купівлі-продажу, але до відвантаження товару.
Замовник повинен відмовитись від отримання товару, чи розірвати укладений договір, який був законним на момент укладання та товар був локалізований на цей час?
Що робити учаснику, який виробляє товар під замовника та не має підстав для розірвання договору?
Прошу відповісти на конкретні запитання, без посилань на інші відповіді, що жодним чином не стосуються предмету запитання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята на виконання вимог Закону. Порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок) та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861. Згідно з пунктом 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1 і переліку документів згідно з підпунктами 1-3. Відповідно до пункту 7 Порядку виробник товару несе персональну відповідальність за зміст, достовірність, актуальність, повноту та коректність інформації, яка подається ним відповідно до пункту 4 цього Порядку. Згідно з пунктом 13 Порядку учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю. Пунктом 14 Порядку визначено правові підстави та процедуру виключення товару з Переліку локалізованих товарів адміністратором електронної системи закупівель на підставі наказу Мінекономіки, виданого за результатами розгляду рішень органів нагляду та контролю, судових рішень щодо подання недостовірної інформації, рішень комісії про невідповідність виробника встановленим вимогам або за заявою самого суб’єкта господарювання. Уповноважені органи протягом трьох робочих днів з дати прийняття таких рішень повідомляють Мінекономіки листом про такі рішення. Позивачі подають до Мінекономіки відповідні рішення суду. Згідно з пунктом 15 Порядку товар, виключений з переліку на підставі пункту 14 цього Порядку, не може бути повторно внесений до переліку протягом двох років з дати його виключення. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей. Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.При цьому відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Статтею 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Тому з питань щодо визначення порушень та відповідальності за порушення вимог, установлених Законом слід звертатися до Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що з питань виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами) необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. |
|
|
19.06.2026
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, наявність підстав, визначених статтею 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Разом з тим на практиці виникають випадки, коли під час розгляду тендерної пропозиції у замовника виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, зокрема щодо фінансово-господарської діяльності, податкової звітності, реальності господарських операцій, формування фінансових показників тощо.
При цьому:
-така інформація не міститься у відкритих державних реєстрах або інших публічних джерелах;
-замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів чи проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;
-замовник не є органом, уповноваженим встановлювати факт підроблення документів, а також не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки достовірності документів поза межами інформації, що міститься у відкритих джерелах, державних реєстрах або може бути підтверджена компетентними органами;
-строки надання відповідей компетентними органами (зокрема, органами державної влади, правоохоронними органами, контролюючими органами тощо) перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель.
У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань:
1. Яким чином повинен діяти замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, якщо підтвердити або спростувати такі відомості до закінчення строку розгляду тендерної пропозиції неможливо?
2. Які належні та достатні докази можуть використовуватися замовником для встановлення факту подання учасником недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, у розумінні частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Чи вправі замовник при прийнятті рішення враховувати результати аналізу фінансово-господарської діяльності учасника, наявні ризик-індикатори, інформацію щодо пов'язаності суб'єктів господарювання, а також інші встановлені обставини, які можуть свідчити про можливе подання недостовірної інформації, за умови відсутності офіційного підтвердження від компетентних органів?
4. Який механізм дій повинен застосовувати замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції підозри щодо підроблення документа поданих учасником, і перевірити це у відкритих даних неможливо якщо:
-замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів;
-підтвердження або спростування достовірності документа потребує звернення до компетентних органів;
-строки надання відповідей такими органами перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель?
Зокрема, прошу роз'яснити, чи має право замовник у такому випадку відхилити тендерну пропозицію виключно на підставі наявних у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документа, чи замовник зобов'язаний приймати рішення виключно після отримання офіційного підтвердження від компетентного органу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 146/2025,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e0323f52-72e8-45bf-8808-1b1cb468b5b0?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
17.06.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У військової частини 2193 (далі ВЧ 2193) у власності перебуває житловий будинок, де проживають індивідуальні побутові споживачі, тому необхідно здійснити закупівлю електричної енергії (далі е/е) по фіксованій ціні згідно Постанови КМУ від 05.06.2019 № 483 (далі ПКМУ № 483).
Відповідно до п.5 ПКМУ №483 до спеціальних обов’язків належить: постачання е/е побутовим споживачам постачальниками універсальних послуг (далі ПУП) за фіксованими цінами.
Згідно ч.2 ст.63 ЗУ «Про ринок електричної енергії» у межах території здійснення діяльності одного ПУП не допускається здійснення діяльності іншими ПУП.
Побутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах.
Згідно Додатоку 3 Постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 на території Вінницької області ПУП є ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ».
Кінцевим бенефеціаром ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» є Григориш К.І., 16.11.1965 р.н., який має громадянство України і громадянство російської федерації та відносно нього Указом Президента України №38/2025 від 19.01.2025 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), у тому числі: заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг.
Згідно п.2 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів у громадян Російської Федерації; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, якої є громадянин Російської Федерації.
Відповідно до пп.11 п.47 Особливостей ПКМУ №1178 від 12.10.2022 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”.
Ураховуючи викладене, прошу надати надати роз’яснення:
1) чи правомірно буде укладення договору про закупівлю е/е в ПУП ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», враховуючи те, що кінцевим бенефеціаром даної юридичної особи є Григориш К.І., 16.11.1965 р.н., який має громадянство РФ та відносно нього Указом Президента України №38/2025 від 19.01.2025 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)?
2) Якщо укладення договору з ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» щодо закупівлі е/е є протиправним, то яким чином здійснити у відповідності до чинного законодавства України закупівлю е/е для побутових споживачів багатоквартирного житлового будинку (який є у власності ВЧ 2193) за фіксованою ціною, передбаченою додатком 3 ПКМУ №483 (4,32 грн. за 1 квт/год) з метою додержання прав побутових споживачів на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах ? Чи в даному випадку немає можливості закупити е/е за фіксованою ціною і потрібно здійснювати закупівлю е/е на загальних підставах по вільних цінах ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
17.06.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. При цьому конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей.
Разом з тим Особливості не встановлюють права визначати інформацію конфіденційною переможцем процедури закупівлі, як і підстав для відхилення тендерної пропозиції у разі, якщо переможцем документи, надані на підтвердження відсутності підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей, визначені як конфіденційні.
При цьому в електронній системі закупівель існує технічна можливість надавати переможцем документи як конфіденційну інформацію.
У відповідь на звернення до ДП «Прозорро» щодо надання пояснень з якою метою і на підставі яких нормативно-правових актів реалізовано можливість завантажувати переможцем процедури закупівлі документи як конфіденційну інформацію, замовники отримують стандартну відповідь, що електронна система закупівель розроблена на підставі Технічного завдання, що було затверджено Мінекономіки.
Також звертаємо увагу, що відповідно до практики проведення моніторингів процедур закупівель, ДАСУ кваліфікує надання переможцем документів як конфіденційної інформації як порушення і у випадку укладення з ним договору зобов’язує замовника вжити заходів щодо недопущення таких порушень у майбутньому.
З огляду на вищезазначене просимо надати роз’яснення яким нормативно-правовим актом передбачено надання конфіденційної інформації переможцем процедури закупівлі; чи є підставою для відхилення тендерної пропозиції надання переможцем документів на підтвердження відсутності підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, як конфіденційні; які дії має вчинити/рішення прийняти замовник у випадку, якщо переможцем документи надані як конфіденційна інформація.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів визначений пунктами 24-54 Особливостей. Згідно з пунктом 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей.Відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі: визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог пункту 40 цих особливостей; переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Отже, Особливостями встановлено випадки, у разі яких замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або переможця процедури закупівлі через недотримання вимог щодо конфіденційності інформації. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з технічних питань слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |