|
|
10.07.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Звертаємося до Вас щодо отримання кваліфікованого електронного ключа (КЕП) для юридичної особи нерезидента з метою участі в аукціоні, який проводиться не електронних майданчиках Prozorro.
Юридична особа-нерезидент планує участь в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами. Юридична особа-нерезидент не має представництва, банківського рахунку чи майна в Україні.
Для подання заяви та інших документів через майданчики вимагається кваліфікований електронний ключ (КЕП). Зокрема, відповідно до пункту 17 Порядку від 23 вересня 2020 р. № 993 "Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами", заявка для участі в аукціоні повинна бути засвідчена заявником під час проходження процедури реєстрації відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу з накладенням на неї кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України“Про електронні довірчі послуги”.
Однак, юридична особа-нерезидент для отримання КЕП повинна бути на обліку в податковій України, щоб подати Довідку 34-ОПП для отримання КЕП (обов’язковий документ для отримання КЕП юридичною особою нерезидентом відповідно до роз’яснень сертифікованих сервіс-провайдерів в Україні).
Згідно з п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України, для взяття нерезидента на податковий облік (отримання довідки 34-ОПП) потрібна одна з підстав: відкритий рахунок в українському банку, право на нерухомість, відокремлений підрозділ або інвестиції в українську юридичну особу. Жодної з цих підстав наразі не може бути застосовано компанією.
Також, згідно з попереднього роз’яснення Міністерства економіки України від 2024 року https://infobox.prozorro.org/articles/obov-yazkovist-nakladannya-elektronnogo-pidpisu-na-propoziciyu-uchasnika-1, "Так, для підприємств, які зареєстровані в системі як нерезиденти цей функціонал буде необов'язковим. І нерезиденти зможуть подати пропозицію без накладання електронного підпису".
Просимо надати роз'яснення з таких питань:
Чи може бути поданя заява (пропозиція) юридичною особою нерезидентом на участь в аукціоні без накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП), виданого в Україні?
Чи мож бути подана заява (пропозиція) юридичною особою нерезидентом на участь в аукціоні з накладення електронного підпису, який був виданий іноземним (британським або кіпрським) кваліфікованим надавачем?
Чи може уповноважена фізична особа (іноземець чи громадянин України) підписати ообистим кваліфікованим електронним ключем заяву (пропозицію), який виданий в Україні, від імені юридичної особи нерезидента при умові, що іноземна юридична особа уповноважить відповідну особу на подання пропозиції (заяви) на участь в аукціоні?
Заздалегідь дякуємо за відповідь!
З повагою,
Дарія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Водночас правовідносини, що виникають чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro. Продажі ЦБД 2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права.
Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro. Продажі ЦБД 2 визначено АТ “Прозорро.Продажі”.
Ураховуючи зазначене, з порушеного питання слід звертатися до АТ “Прозорро.Продажі”.
|
|
|
09.07.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 01.07.2026 внесено зміни до сфери публічних закупівель у частині планування закупівель з ПДВ. На початку року замовнику затверджено кошторисні призначення за певним кодом ДК 021:2015 у розмірі до 100 тис. грн (наприклад, 90 000 грн з ПДВ). Керуючись вартісними порогами, замовник здійснює закупівлі шляхом укладення договорів без використання електронної системи (звітування). Оскільки на етапі планування невідомий податковий статус майбутнього контрагента, замовник публікує рядок плану з урахуванням ПДВ. У разі укладення договору з ФОПом без ПДВ фактична сума договору є меншою за заплановану очікувану вартість. Внаслідок цього в межах одного коду ДК 021:2015 виникає залишок невикористаних кошторисних призначень. Для подальшого використання цього залишку коштів на ту саму потребу замовник змушений створювати новий рядок плану, знову закладаючи в нього ПДВ. Технічно в електронній системі Prozorro сукупна сума таких планових рядків за рік починає перевищувати 100 тис. Грн. (наприклад, становить умовні 105 000 грн.), хоча реальний обсяг видатків за кошторисом та загальна сума укладених договорів не перевищує 90 000 грн.
1. Щодо визначення виду закупівлі: Чи зобов’язаний замовник у вищевказаній ситуації проводити відкриті торги, якщо сукупна сума створених у річному плані рядків (з ПДВ) протягом року перевищила 100 тис. грн., але кошторис за цим кодом ДК 021:2015 та фактична сума укладених за рік договорів становлять менше 100 тис. грн.?
2. Щодо орієнтиру для контролю вартісних порогів: На який показник повинна орієнтуватися Уповноважена особа замовника для правомірного вибору виду закупівлі в умовах нових правил: на сукупну суму річних планів у системі Prozorro - очікуваних вартостей (із ПДВ), чи на фактичний обсяг виділених кошторисних призначень, чи на суму укладених договорів?
3. Щодо правового статусу залишку: Як замовнику технічно та юридично правильно використовувати залишок кошторисних призначень, що утворився внаслідок укладення договору з неплатником ПДВ, якщо потреба за цим кодом ДК 021:2015 є безперервною і кошти мають бути витрачені виключно в межах цього предмета закупівлі, а не використовувати його на інші потреби в межах КЕКВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “Прозорро”, в якому розглянуто тему: "Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки", що доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY |
|
|
03.07.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЛІФТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43078028) звертається до Вас з проханням розглянути наше звернення щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 180 календарних днів з огляду на наступне:
ТОВ «БУДЛІФТ УКРАЇНА» є юридичною особою приватного права. Одним з профільних видів діяльності підприємства є інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29., код ДК 016-2010 43.29.19), яке провадить зовнішньоекономічну діяльність та здійснює імпорт ліфтового обладнання за контрактом №BF25-02A від 08.12.2025р. NINGBO BLUE FUJI ELEVATOR CO., LTD., Китай.
Згідно вищезазначеним контрактом була проведена 100% передплата на загальну суму 404906,00 USD (18.12.2025р .на суму - 283 472.00 USD та 22.12.2025р.на сумау -121 488.00 USD).
У зв’язку з виникненням обставин, що не залежать від волі та дій нашого підприємства обладнання не було поставлено на територію України у визначений Договором термін.
Затримка у поставці товару виникла з причин, що мають об’єктивний характер, а саме через значне скупчення контейнерів на прикордонних логістичних вузлах, дозоване вивезення котрих формується оператором залізничного сполученням NUNIT відштовхуючись від дотримання правил безпеки для людей та вантажу у зв’язку з реаліями та регулярними тривогами.
За даних умов нашу компанію було проінформовано по факту значної затримки на кожному етапі після вивантаження в польському порту:
- Очікування у черзі на завантаження залізничним сполученням для перетину кордону
- Очікування на дату прибуття після перетину кордону та прибуття на митний термінал
- Очікування на догляд та інспекцію щодо ввезення товару при оформленні митної декларації
На кожному етапі черговість перетину та сповіщення щодо орієнтовних термінів формуються автоматизованою системою, яка унеможливлює пришвидшення доставки.
Нашою компанією виконано всі зобов’язання, що передбачені зовнішньоекономічним договором, а також вжито всіх можливих заходів для контролю за виконанням перевезення та комунікацією з Перевізником.
До звернення додаються документи, що підтверджують обставини затримки.
На підставі із вищевикладеним, просимо Вас надати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією.
Додано:
1. Копія Контракту №BF25-02A від 08.12.2025р.
2. Копія вантажної митної декларацій (Форма МД-2) 26UA100060322520U4
3. Копія листа N 015-001/07-26 від 01.07. 2026р. щодо збільшення транзитного часу доставки товару.
4. Копія листа N 506357 від 30.06.2026р. щодо збільшення транзитного часу доставки товару.
5. Скріни трекінга, листування з залізничним оператором- 6шт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian |
|
|
25.06.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі – Товариство) відповідно до положень пункту 13-4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» має тимчасове право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії до 01 січня 2027 року.
Відокремлення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відбуватиметься шляхом виділу та передачі відповідних прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом, в тому числі за договорами, які укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в яких Товариство є Замовником в розумінні цього Закону.
Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частина перша статті 631 ЦК зазначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень.
Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки.
У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення, чи може в чинному договорі, укладеному відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюватися заміна сторони Замовника та вчинятися дії з подальшого його виконання такою стороною у разі, якщо до неї в результаті здійснення виділу юридичної особи (як до правонаступника) перейшли права та обов’язки згідно з розподільчим балансом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб міститься в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06При цьому згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
25.06.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Прошу роз'яснити: Чи може Замовник після набрання чинності змін до Особливостей здійснення публічних закупівель затверджених Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 (які набудуть законної сили з 01.07.2026) укладати договори з ФОПами на суму 90 тис. грн. без ПДВ прямим договором, які не є платниками ПДВ, на закупівлю товарів (поставку товарів) чи на надання якоїсь послуги крім поточного ремонту, без проведення будь-якої процедури закупівлі, без використання ПрозорроМаркету (запитів цін постачальників), з огляду на те, що сума в річному плані закупівель (змін до нього), згідно вимог останніх змін має бути саме з ПДВ, а, отже, 108 тис. грн., а відповідно, згідно норм чинного законодавства - Податкового кодексу України підлягає операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|