|
|
13.05.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс» звертається з проханням надати офіційне роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» до діяльності підприємства.
Повідомляємо наступне.
Підприємство РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС»:
1. Власником є Корюківська міська територіальна громада в особі Корюківської міської ради.
2. Створено з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; одержання прибутку від комерційної діяльності; забезпечення потреб держави або територіальних громад на промисловій чи комерційній основі.
3 . Здійснює діяльність на земельних ділянках комунальної власності, переданих підприємству у постійне користування. Зазначене право постійного користування використовується виключно для здійснення господарської (промислової, комерційної) діяльності підприємства та не пов’язане з отриманням бюджетних коштів, виконанням публічних функцій чи реалізацією бюджетних програм.
4. Здійснює виключно господарську (промислову, комерційну) діяльність;
5. Не отримує бюджетних коштів (дотацій, субвенцій, компенсацій, фінансування з державного чи місцевого бюджету);
6. Не є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів;
7. Не виконує делегованих повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;
8. Не здійснює надання публічних або соціально-обов’язкових послуг;
9. Діє на принципах повного господарського розрахунку та самоокупності, відповідає за всіма зобов’язаннями перед контрагентами за укладеними договорами, перед бюджетами та банківськими установами відповідно до чинного законодавства України.
Підприємство планує реалізацію інвестиційного проєкту — будівництво виробничого цеху за рахунок власних коштів, без залучення бюджетного фінансування.
У зв’язку з цим просимо надати офіційне роз’яснення:
Чи підпадає РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС» під визначення «замовника» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» за наведених вище умов діяльності?
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на здійснення закупівель робіт, товарів та послуг для будівництва виробничого цеху за рахунок виключно власних коштів підприємства?
Чи виникає обов’язок застосування процедур публічних закупівель у разі відсутності бюджетного фінансування та публічних функцій?
Просимо надати відповідь у встановлені законом строки у письмовій та/або електронній формі на електронну адресу .
Додаток: копія Статуту РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС» на 21 арк.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw |
|
|
26.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Багато компаній працюють на ринках з низькою рентабельністю, вартістю та високою конкуренцією, де не вдається обробляти одну закупівлю тиждень (наприклад будівництво), де що б вижити потрібно обробляти десятки, а то й сотні тендерів на день, наприклад – ринок комп'ютерної техніки.
Також багато компаній мають одночасно і ТОВ та ФОП, що дозволяє закуповувати товари так само у постачальників ФОП, не втрачаючи ПДВ, це логічно та не заборонено законодавством. І ТОВ та ФОП сплачують податки.
При такій масовій обробці тендерів з електронного майданчика скачується exel вибірка закупівель і ймовірністю допустити там закупівлі, що дублюються, дуже висока.Наприклад одна вибірка зроблена за період 24-26-е число, а друга за 26-27 включаючи 26-е. І відповідно може бути допущена помилка та одночасно на одну закупівлю будуть подані документи і від ТОВ та від ФОП. Портал вже не дасть змоги виправити помилку. АМКУ за буквою закону доведе пов'язаність суб'єктів і накладе штраф 10+10% від річного товарообігу!!!! Це буде покарання таке просто за те, що випадково не видалена дублююча закупівля з вибірки. Ніхто не розглядає обставини, у нас зараз був такий випадок, ми за дві години до аукціону повідомили всі служби АМКУ про помилку, але штраф буде накладено у будь-якому випадку! Закон ухвалено ще за Кучми. Накладення такого штрафу миттєво спричинить банкрутство підприємства. Водночас еволюція "Запиту цінових пропозицій", коли ти можеш взяти картинку ноутбука Леново, назвати його своєю назвою, от і буде новий ноутбук, розташувати його з ціною 1 млрд. грн. і замовники чудово на нього оголошуватимуть запити та постачальники повинні постачати саме такий ноутбук. І це не метафора.... це вже працює, Запит цінових пропозицій із забороною укладати додаткову угоду на зміну товару не призвела до створення інтернет магазину для держ. органів, а призвела до того, що описано вище (impression).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону. Тому з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ. Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно закупівель, які здійснюються з використанням електронного каталогу, у тому числі щодо оскарження, міститься в листах від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842 |
|
|
25.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємося до Вас за роз’ясненням щодо правильності застосування положень «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
Під час розгляду кошторисної частини тендерної пропозиції учасника закупівлі за об’єктом: «Капітальний ремонт номерів із санвузлами 219, 220, 321, 322, 421, 422, 521, 522 та капітальний ремонт системи водопостачання та водовідведення каб. 5а "Клінічна лабораторія" і каб. 7 "Кабінет плазмотерапії" Спального корпусу 2 Комунального підприємства "Знам’янська обласна бальнеологічна лікарня" Кіровоградської обласної ради за адресою: 27403, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Знам’янка, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 6» клас наслідків СС1, встановлено, що у розрахунку договірної ціни застосовано показник для визначення розміру кошторисного прибутку 8,33 відповідно до п. 4.38 Настанови та Додатку 25.
Водночас при розрахунку адміністративних витрат учасником застосовано показник 4,37 відповідно до п. 4.39 Настанови та Додатку 27.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення:
Чи правильно застосовано показники для визначення кошторисного прибутку та адміністративних витрат при розрахунку договірної ціни учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.Тому, з питань щодо наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" слід звертатися до Мінрозвитку. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://surl.li/zeygcw |
|
|
24.03.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації просить надати роз’яснення щодо практичного застосування змін до настанови з визначення вартості будівництва, зокрема положень абзацу третього пункту 5.1.
Відповідно до зазначеної норми, для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі замовник повинен оприлюднювати: відомість обсягів робіт, відомість ресурсів без цін та затверджену проектну документацію
Звертаємо увагу, що попередня редакція передбачала альтернативність (або), тоді як чинна редакція встановлює обов’язковість оприлюднення всіх вищезазначених складових.
У зв’язку з цим виникли практичні труднощі щодо виконання вимоги про оприлюднення затвердженої проектної документації, а саме:
1. Значний обсяг проектної документації.
У більшості випадків проектно-кошторисна документація на об’єкти (зокрема капітальні ремонти) складається з великої кількості томів (10 і більше), включаючи креслення великих форматів (А3 та більше), що ускладнює або унеможливлює їх повне сканування стандартними технічними засобами.
2. Питання інтелектуальної власності.
Розробники проектної документації (проектні організації) висловлюють застереження щодо розміщення повного комплекту проекту у відкритому доступі, з огляду на можливі порушення прав інтелектуальної власності та використання унікальних проектних рішень третіми особами.
3. Настановою передбачено, що відомість ресурсів оприлюднюється без цін, що спрямовано на недопущення розкриття вартісних показників, закладених на стадії проектування. Водночас у разі оприлюднення повного комплекту проектної документації фактично відбувається розкриття всіх цін на ресурси, вартості робіт, показників кошторису та інших вартісних параметрів, що прямо суперечить вимозі щодо оприлюднення відомості ресурсів без цін та нівелює її зміст.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Що саме слід розуміти під «затвердженою проектною документацією» в контексті абзацу третього пункту 5.1 настанови: чи йдеться про повний комплект проектної документації (усі томи, креслення, пояснювальні записки тощо), чи допускається оприлюднення її скороченого складу (наприклад, лише кошторисної частини, загальних пояснювальних записок, основних креслень тощо)?
2. Чи допускається, з урахуванням технічних обмежень, оприлюднення проектної документації частково, із зазначенням у тендерній документації інформації про можливість ознайомлення з повним комплектом за місцезнаходженням замовника, якщо так, то яку саме частину?
3. Чи буде вважатися порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та ціноутворення в будівництві включення до тендерної документації положення про те, що учасники можуть ознайомитися з повним комплектом затвердженої проектної документації за адресою замовника за попереднім зверненням?
4. Яким чином замовнику забезпечити баланс між виконанням вимоги щодо оприлюднення проектної документації та дотриманням прав інтелектуальної власності розробників проекту?
5. Яким чином замовнику діяти, коли з одного боку необхідно оприлюднювати відомість ресурсів без цін, з іншого — оприлюднення проектної документації призводить до повного розкриття цих цін?
6. Чи може вважатися виконанням вимоги щодо оприлюднення затвердженої проектної документації оприлюднення позитивного експертного звіту (висновку) за результатами експертизи проекту, який містить реєстраційні номери проектної та кошторисної документації, зареєстровані на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва?
7. З урахуванням того, що замовник затверджує розпорядчим документом (наказом) саме зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва на підставі експертного висновку, чи буде достатнім для виконання вимоги настанови оприлюднення зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва.
Будемо вдячні за надання офіційного роз’яснення з метою належного та правомірного застосування зазначених норм у практичній діяльності замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Так, наказом Мінекономіки від 06.12.2024 року № 27593 затверджено "Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі – відкриті торги". Ця Примірна тендерна документація має рекомендаційний характер та може застосовуватись як зразок для замовників, містить вимоги, які можуть використовуватися замовником як приклад викладення тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1qУ свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, які стосуються застосування Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, пропонується звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. |
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Маємо договір на Капітальний ремонт системи опалення в приміщенні ОНЗ. Відкриті торги було проведене у жовтні 2025 року, договір заключили на 2 роки, 2025-2026 рр, У 2025 році використали суму, що була на залишку загального фонду місцевого бюджету, а решту суми по договору, планували виконати у 2026 році. Але, аналізуючи ситуацію із стрімким підняттям цін розуміємо, що кошти які заплановані на виконання договору у 2026 році не вистачить. Чи можна додатковою угодою до договору від 22.10.2025 року розділити суму ще і на 2027 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|