Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Міністерство економіки України Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва. У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт. Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва. Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість. Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ. Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості). У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі? Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано). Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання. З повагою, Голова відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко ____________________________________________________________ Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б тел.: (066) 860 01 11 ел. пошта: [email protected]

Відповідь

26.02.2025

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

213 / 292

ТОВ «Тендерне агентство Радник» (код ЄДРПОУ 37716155, місцезнаходження: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, офіс А, конт. тел. +380932076175), яке надає комплексні послуги у сфері закупівель, в особі директора Довгої Ганни Валентинівни звертається до вас з питанням (не)врахування ПДВ при оцінці тендерних пропозицій. Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не заборонено укладати договір про закупівлю з переможцем — неплатником ПДВ вартістю, що не перевищує очікувану вартість закупівлі з ПДВ. Водночас наявні висновки моніторингів Державної аудиторської служби України (наприклад, моніторинг UA-M-2023-03-20-000041, оголошення UA-2023-02-23-009899-a, моніторинг UA-M-2024-06-21-000063, оголошення UA-2024-03-11-010486-a), під час яких аудитори прорахували очікувану вартість предмета закупівлі й визначили вартість без ПДВ, вартість ПДВ і вартість з ПДВ. При цьому було встановлено, що учасник-переможець, який не є платником ПДВ, запропонував цінову пропозицію без ПДВ, і, якщо додати до його ціни ПДВ, вартість його пропозиції перевищує очікувану вартість замовника з ПДВ. Замовник у роз’ясненнях навів висновки моніторингів з аналогічною ситуацією, але за наслідком яких порушень аудитори не встановили. Держаудитслужба не взяла до уваги роз’яснення замовника й зобов’язала розірвати договір. ДП «Прозорро» у матеріалі «Оголошення закупівлі з ПДВ та без ПДВ» радить замовникам оголошувати свої закупівлі з очікуваною вартістю без урахування ПДВ, а план закупівлі оголошувати з урахуванням ПДВ та інших зборів і платежів. Водночас така позиція суперечить практиці ДАСУ, адже аудитори вважають порушенням, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає річному плану. Наприклад, під час моніторингу UA-M-2020-12-16-000017, оголошення UA-2020-09-22-007643-b, аудитори встановлюють порушення та зазначають, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Проте всупереч зазначеному очікувана вартість предмета закупівлі за процедурою UA-2020-09-22-007643-b не відповідає річному плану закупівлі UA-P-2020-09-18-006215-a, на який є посилання в електронній системі закупівель. У зв’язку з наведеним у замовників виникає чимало запитань, наведемо декілька прикладів. № 1. Замовник оголосив відкриті торги з особливостями на предмет закупівлі з ПДВ очікуваною вартістю 100 тис. грн. Жодних приміток щодо донарахування чи зменшення суми пропозиції учасника на суму ПДВ в тендерній документації немає. На торги прийшов один учасник, який запропонував ціну 99 999,00 грн, проте він неплатник ПДВ. Чи буде правомірно замовнику укласти договір про закупівлю за результатом цього тендеру на суму 99 999,00 грн без ПДВ? № 2. Проєктно-кошторисна документація на нове будівництво розроблена з урахуванням ПДВ. Сума становить 8,7 млн грн з ПДВ. На яку суму можна укласти договір з ФОП, який не є платником ПДВ: 8,7 млн грн без ПДВ чи 7,25 млн грн, яка вказана у зведеному кошторисному розрахунку без ПДВ? 1. Виходячи з практики органу оскарження, відсутності норм законодавства, які б регулювали встановлення очікуваної вартості з ПДВ або без ПДВ, просимо надати рекомендації щодо дій замовника в наведених ситуаціях. 2. Просимо також надати розʼяснення щодо того:  як оголошувати закупівлю: з ПДВ чи без ПДВ;  як у річному плані замовник має зазначити вартість: з ПДВ чи без ПДВ;  як оцінювати учасників — неплатників ПДВ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запитах № 810/2021, № 377/2023, а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Водночас з питань щодо уніфікації підходів та висновків моніторингів аудиторів за аналогічними ситуаціями слід звертатись до Держаудитслужби, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Водночас Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. З метою удосконалення нормативної бази для забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів) Мінекономіки наразі розроблено проект змін до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, та до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Крім цього, зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788, який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Так, законопроєктом 11520 передбачено, зокрема, що очікувана вартість предмета закупівлі - розрахункова вартість предмета закупівлі, яка розраховується замовником/замовником конкурсу проектів з урахуванням всіх складових витрат для придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), що розраховується без урахування податку на додану вартість, відповідно до методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджується замовником/замовником конкурсу проектів. Очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником самостійно та повинна бути актуальною на момент оголошення закупівлі. Очікувана вартість предмета закупівлі повинна включати всі можливі витрати, які можуть бути включені до ціни договору про закупівлю та будуть понесені виконавцем такого договору про закупівлю під час його виконання (в тому числі винагороди, виплати, комісії у випадку їх встановлення).

Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

21.02.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

194 / 279

У закупвлі Комплектна трансформаторна підстанція КТП 400/10/0.4 кВ ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-19-011518-a замовникому Додаток у3Технічні_вимоги зазначена вимога у пункті 7 Акт відвідування об’єкту 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., вул. Захисників України, 47. У данній закупівле не перебачені роботи з встановлення обладння. Замовник може не допустити небажаного учасника до огляду і не підписати акт, що в подальшому може стати причиною відхилення такої тендерної пропозиції. Навіть, якщо замовник всіх учасників чемно допустить до огляду і підпише акти – у нього ще до кінцевого строку подання пропозицій уже буде інформація про склад учасників. ✅️Якщо, припустимо, замовник налаштований віддати замовлення конкретному учаснику і за актом огляду ніхто крім нього не звернеться – то замовник може сміливо телефонувати своєму фавориту і рекомендувати пропонувати максимально високу ціну, адже, вже зрозуміло, що конкурентів на тендері не буде. ✅️ Якщо ж все ж учасники звертаються до замовника щодо огляду об’єкта - то замовник може знайти цих учасників в системі, проаналізувати їх останні закупівлі, знайти слабкі місця і внести зміни до тендерної документації, які б стали для них перепоною в участі. Чи можна вважати такувимогу дискримінаційною?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель" та в запиті № 341/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367

https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником, зокрема щодо рганізації відвідування об’єктів будівництва (стор.7-8). Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q

12.02.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

366 / 445

Чи повинні дотримуватися норм прозорого будівництва державні замовники, які здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг згідно Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі»?

Відповідь

Шановний користувачу у відповідь на Ваше питання повідомляємо наступне.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону № 922-VIII визначена статтею 3 цього Закону.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 Закону № 922-VIII, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922-VIII.
Звертаємо увагу, що основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Частини перша та друга статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Обсяг відомостей, що мають бути розміщені державним замовником в такому звіті, визначено абзацом першим частини 5 статті 30 Закону.
Також повідомляємо, що 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі - Закон № 3988), який спрямований на забезпечення максимальної відкритості та прозорості інформації про використання публічних фінансів, стосується закупівель послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, шляхом оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 3-8 Закону № 3988 у разі закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, замовник протягом 10 робочих днів з дня укладення договору про закупівлю оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у такому обсязі: найменування замовника; назва предмета закупівлі; ціна, зазначена в договорі про закупівлю. У разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 Закону 922-VIII, до такого звіту додаються документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі.
Разом з тим, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений інформаційний лист від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 “Щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579.

03.02.2025

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

348 / 392

При виконанні договору підряду на будівництво збільшилась ціна на матеріальні ресурси. Після здійснення коригування кошторисної документації вартість матеріалів збільшилась на 30 %. Чи можливе укладання договору на додаткові роботи на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей № 1178?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2