|
|
15.06.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З урахуванням змін у законодавстві про публічні закупівлі, що набувають чинності з 01.07.2026 року, прошу надати роз’яснення щодо практичного застосування норм при плануванні та проведенні закупівель у неплатників податку на додану вартість (ПДВ).
Опис ситуації (умовний приклад, адже він стосується не лише конкретного випадку):
Замовник має потребу в періодичній закупівлі друкарської продукції протягом року. Очікувана вартість предмета закупівлі становить орієнтовно від 85 000 до 90 000 грн без ПДВ. Оскільки дана продукція підлягає оподаткуванню на загальних підставах, замовник зобов’язаний зазначати в річному плані закупівель очікувану вартість з урахуванням ПДВ, що у сукупності за рік становитиме понад 100 000 грн.
Водночас замовник кілька років поспіль співпрацює за прямими договорами з виконавцями — фізичними особами — підприємцями (далі - ФОП), які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ. Сума за прямими договорами, укладеними з ФОП, становить близько 90 000 грн (без ПДВ, оскільки податок не нараховується).
Таким чином, з 01.07.26 виникає правова колізія: в річному плані очікувана вартість з ПДВ перевищує поріг у 100 000 грн, що формально зобов’язує замовника застосовувати конкурентні процедури (відкриті торги з особливостями) або здійснювати закупівлю через електронний каталог (Prozorro Market). Проте в електронному каталозі наразі відсутня вся необхідна замовнику номенклатура (вона не включена до додатків 1 та 2 до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178). При цьому фактична сума договору з ФОП (без ПДВ) не перевищує 100 000 грн, що давало б право укласти прямий договір.
Зважаючи на те, що замовнику заздалегідь відомо (за результатами аналізу закупівель здійснених у попередніх роках), що постачальником буде неплатник ПДВ і сума видатків не перевищить граничні межі, встановлені для прямих договорів, просимо надати роз’яснення з таких питань:
1) Яка саме сума є визначальною для встановлення обов’язку проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу (поріг понад 100 тис. грн): очікувана вартість, визначена в річному плані з урахуванням ПДВ, чи фактична сума прямого договору, який планується укласти з постачальником — неплатником ПДВ?
2) Яку саме очікувану вартість предмета закупівлі має відображати замовник у річному плані закупівель у такій ситуації (з ПДВ чи без ПДВ), якщо достеменно відомо, що договір буде укладено з ФОП — неплатником ПДВ, а загальна сума договору не перевищить 100 000 грн?
3) Чи правомірно в описаному випадку укласти прямий договір з ФОП (неплатником ПДВ) на суму до 100 000 грн, якщо очікувана вартість цього ж предмета закупівлі за умови ринкових цін із ПДВ перевищує 100 000 грн?
Буду вдячна за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
01.04.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки.
Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій.
У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції.
Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку.
Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу.
Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків.
Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель.
Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності:
Примірна методика має рекомендаційний характер;
водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму?
2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів?
Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього?
Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.03.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дозвольте уточнити питання, яке наразі викликає практичні труднощі.
Йдеться про співвідношення пунктів 28 та 47 Особливостей № 1178 у частині інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента.
У листі МЕУ від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 зазначено, що щодо резидента замовник перевіряє інформацію про КБВ відповідно до пункту 47 Особливостей та даних ЄДР, а спосіб підтвердження встановлюється лише для нерезидентів.
Водночас пункт 28 Особливостей окремим реченням передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про КБВ, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характеру та міри бенефіціарного володіння.
З логіки норми випливає, що йдеться про певну іншу інформацію, ніж та, що безпосередньо відображається в ЄДР.
Адже якщо інформація повністю міститься в Реєстрі, то відповідно до пункту 47 та статті 22 Закону № 922 замовник не вимагає її документального підтвердження.
Більше того, запис у Реєстрі типу «акціонери згідно реєстру» є інформацією, передбаченою (допустимою) пунктом 9 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію. Учасник декларує в ЕСЗ, що в Реєстрі наявна інформація, передбачена цією нормою. Формально підстава для відмови відсутня.
Тоді виникає питання: чи повинен замовник шукати додатково КБВ поза межами того, що відображено в Реєстрі? І якщо так — у який саме спосіб?
Додатково прошу розглянути практичний приклад.
КОРПОРАЦІЯ «НВО “ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ”», код 44519837:
має у засновниках два ТОВ;
у графі КБВ зазначені дві фізичні особи – громадяни України з відповідною інформацією.
Чи повинен замовник, виконуючи пункт 28:
перевіряти КБВ тих двох ТОВ, що є засновниками?
чи
з’ясовувати, в яких ще юридичних особах фізичні особи – КБВ корпорації – є кінцевими бенефіціарними власниками?
Або ж норма пункту 28 має на увазі іншу ситуацію?
Адже формулювання пункту 28 фактично вказує, що по резиденту замовник має встановити вимоги саме щодо засновника юридичної особи, в якому така особа є КБВ. Тобто це виглядає як інформація, яку замовник не завжди може однозначно встановити лише з даних ЄДР.
Водночас замовник у сфері публічних закупівель не є державним реєстратором і не здійснює контроль повноти розкриття інформації в ЄДР. Тому виникає ризик різного тлумачення під час моніторингу: з одного боку — не можна вимагати документи, якщо інформація є публічною; з іншого — пункт 28 прямо вимагає передбачити спосіб підтвердження.
Буду щиро вдячна, якщо Ви окреслите, в яких саме випадках замовник повинен «заглиблюватися» у структуру КБВ резидента на виконання пункту 28, і яку саме інформацію слід передбачати в тендерній документації як спосіб підтвердження.
Для нас це важливо з точки зору однакового та правомірного застосування норм і мінімізації ризиків під час моніторингу.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно норм чинного законодавства, а саме ПОСТАНОВИ КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» ЗАБОРОНЕНО застосовувати положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону в разі проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії. Це: «2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;»
Таким чином ваша установа ПОРУШУЄ пряму вимогу законодавства та вимагає оригінал довідки(ок) про створення Учасником на території Чернігівської області власного структурного підрозділу – Центру обслуговування споживачів (клієнтів) Відповідно до п. 8.3.17. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Учасники роздрібного ринку, які обслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз’яснення та інформацію, передбачену законодавством.» Вимагаємо вилкчити дану вимогу. (правильна відповідь на запитання)
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій, один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Водночас згідно з пунктом 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням особливостей та принципів здійснення публічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань застосування постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" пропонується звернутися до НКРЕКП.
|
|
|
27.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК).
Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин".
Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання.
БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ
1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах?
2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості?
3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями.
БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ
4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими?
5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)?
6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків?
БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ
7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд?
8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку?
БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ
9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій?
10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати?
Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
|