Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки та довкілля України

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі встановлення кваліфікаційного критерію щодо наявності фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) у разі поділу предмета закупівлі на частини). Водночас після змін у частині врахування ПДВ під час здійснення закупівель виникає питання щодо того, яку саме очікувану вартість предмета закупівлі замовник повинен брати за основу для визначення максимально допустимого обсягу річного доходу (виручки) учасника відповідно до частини 3 статті 16 Закону: • очікувану вартість з урахуванням ПДВ, зазначену в річному плані закупівель; • чи очікувану вартість без урахування ПДВ, зазначену в оголошенні про проведення відкритих торгів та застосовану для подання й оцінки тендерних пропозицій? Просимо надати роз’яснення, яку саме суму — з ПДВ чи без ПДВ — замовник повинен використовувати при встановленні вимоги щодо обсягу річного доходу (виручки) учасника за критерієм фінансової спроможності відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі»

Відповідь

04.08.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

11 / 13

Запит у вкладенні

Відповідь

28.07.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

120 / 115

Доброго дня! Просимо надати відповідь з наступного питання: Протяго оcтанноього місяця АЗС зазнають ворожих обстрілів, працюють не регулярно та не завжди мають в наявності паливо. Мають місце випадки знищення пошкодження АЗС під час виконання договірних зобов"язань. Проведення нової закупівлі потребує часу навіть згідно запиту цінових пропозицій. За яких умов підприємство (що має статус критичної інфраструктури) може здійснити закупівлю за прямим договором.

Відповідь

03.07.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6 / 4

У зв'язку з набранням чинності Законом України № 4888-IX просимо надати роз'яснення щодо застосування пункту 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Пунктом 8 Закону встановлено, що: «...на період дії правового режиму воєнного стану в Україні ... та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж 24 місяці з дня набрання чинності цим Законом, особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників визначаються Кабінетом Міністрів України...». У зв'язку із зазначеним просимо надати роз'яснення з таких питань: Чи продовжують замовники після набрання чинності Законом № 4888-IX здійснювати закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України нового нормативно-правового акта? Чи передбачає пункт 8 Закону, що Кабінетом Міністрів України буде прийнято нові Особливості здійснення закупівель на виконання зазначеної норми, чи дія постанови № 1178 вважається такою, що забезпечує виконання вимог цього пункту? Як слід розуміти словосполучення «але не пізніше ніж 24 місяці з дня набрання чинності цим Законом»? Чи означає це, що Особливості можуть застосовуватися виключно протягом 24 місяців незалежно від тривалості воєнного стану, чи зазначений строк стосується лише повноважень Кабінету Міністрів України щодо визначення Особливостей? У разі якщо воєнний стан триватиме понад 24 місяці з дня набрання чинності Законом № 4888-IX, яким нормативно-правовим актом повинні керуватися замовники під час здійснення публічних закупівель після спливу зазначеного 24-місячного строку?

Відповідь

02.07.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

414 / 436

При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) на підставі комерційних пропозицій, наданих тільки суб’єктами господарювання, які не є платниками ПДВ, та/або декількома суб’єктами господарювання, одні з яких є платниками ПДВ, а інші ні, при цьому операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства. При цьому при розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується привести всі ціни до єдиних умов, враховуючі валюту, умови поставки, умови оплати тощо. Чи має право Замовник, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг), операція з постачання якого підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства та визначається методом порівняння ринкових цін, для подальшого зазначення її з ПДВ в річному плані закупівель: 1. Самостійно додавати суму ПДВ до цін, наданих суб’єктами господарювання, які не є платниками ПДВ (у випадку визначення очікуваної вартості за отриманими комерційними пропозиціями тільки від неплатників ПДВ)? 2. При приведенні цін до єдиних умов самостійно знімати ПДВ з цін, що надані суб’єктами господарювання, які є платниками ПДВ (у випадку надання пропозицій декількома суб’єктами господарювання, одні з яких є платниками ПДВ, а інші ні)?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки
та довкілля України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2