|
|
30.10.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підкажіть, будь ласка, чи має право юридична особа (університет) примусово консолідувати (плюсувати) потреби 8-ми відокремлених структурних підрозділів (коледжів), які мають окремі коди ЄДРПОУ, окремі кошториси, окремі баланси та рахунки, власні печатки, визначивши для них єдиний предмет закупівлі за кодом ДК 021:2015, якщо кожен відокремлений структурний підрозділ здійснює закупівлі самостійно за рахунок власних коштів і кожен ВСП має свою уповноважену особу по закупівлям окремо від уповноваженої особи університету? Оскільки кожен окремий коледж не перевищує пороги закупівель, але якщо сплюсувати суми кожного коледжу і університету, то виходить що майже кожну закупівлю потрібно здійснювати як відкриті торги, а не укладати прямий договір, навіть якщо коледж має потребу у закупівлі канцтоварів на 25000 грн в рік, але мусить проводити відкриті торги, адже так визначив університет. Письмові звернення від коледжів про ініціювання видачі наказу (розпорядження) ректора університету відповідно до пункту 15 Особливостей №1178, яким чітко делегувати коледжам право самостійно здійснювати закупівлі для задоволення власних потреб та затвердити порядок формування ними окремих річних планів не призвело до бажаного результату, відповіді тільки усні, не письмові. Як бути?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)) та запитах № 551/2023 і 10/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7a2d3f47-39ff-4eeb-8f26-0e6ea688daa8?lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/713a092d-b410-4b02-8949-c7bcdbcde751?isSpecial=True&lang=uk-UA
|
|
|
15.09.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема, електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – КП «ЦЗО ХМР») є юридичною особою, яка організовує та проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників, визначених відповідними рішеннями Харківської міської ради.
Водночас у КП «ЦЗО ХМР» виникає потреба у придбанні окремих товарів і послуг для забезпечення власної діяльності та господарських потреб. З огляду на зазначене, потребує роз’яснення можливість застосування КП «ЦЗО ХМР» положень пункту 11 Особливостей у разі здійснення закупівель для задоволення власних потреб, зокрема шляхом застосування запиту пропозицій постачальників.
У зв’язку із вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з такого питання:
Чи може централізована закупівельна організація здійснювати закупівлю товарів і послуг для задоволення власних потреб шляхом проведення запиту ціни пропозицій в електронному каталозі, якщо така закупівля не здійснюється в інтересах іншого замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Відповідно до статті 11 Закону централізована закупівельна організація (далі - ЦЗО) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені цим Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі - Особливості № 1216). Згідно пункту 6 Особливостей №1216, орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, та перелік товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників. Згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - порядок). Отже, ЦЗО як замовник, організовує і проводить закупівлі в інтересах тих замовників, які визначені у рішенні органу про визначення ЦЗО. При цьому приналежність юридичної особи до замовника у розумінні Закону визначається відповідно до частини першої статті 2 Закону. З огляду на це, для забезпечення власних потреб замовник, який визначений ЦЗО, керується Законом і Особливостями з урахуванням рішення про визначення ЦЗО, в якому міститься перелік всіх замовників в інтересах яких проводяться процедури закупівлі. У свою чергу, відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники, визначені пунктами 1–3 частини першої статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою ніж 1 млн гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 5 млн гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів. При цьому положення Особливостей та Порядку не містять обмежень щодо можливості використання електронного каталогу замовником, який одночасно виконує функції ЦЗО, для закупівлі товарів з метою забезпечення власних потреб, у разі якщо такий суб'єкт не міститься в переліку замовників, визначених у рішенні органу про визначення ЦЗО.
|
|
|
07.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На лікарські засоби за Національним переліком що закуповуються за бюджетні кошти проводиться державне регулювання цін. При визначенні ціни закупівлі якими нормативними документами керуватися? Правомірно брати ціну з Національного каталогу цін чи згідно моніторингу цін на Прозоро ( враховуючи що в каталозі ціна вища чим ціна моніторингу)? Який конткретно нормативний документ крім наказу Мінекономіки № 275.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі – Примірна методика) та має рекомендаційний характер. Способи розрахунку очікуваної вартості, передбачені Примірною методикою, не є вичерпними, а вибір способу розрахунку та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з урахуванням специфіки предмета закупівлі. З питань визначення очікуваної вартості предмета закупівлі пропонуємо також ознайомитися з відповідями Мінекономіки на запити № 1235/2022 та № 308/2024, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&isSpecial=true&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/inforez/Details/b0a64d0f-8887-464c-90ac-efd6ecd813bc?lang=uk-UAВодночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, а також відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби, із зазначеного питання слід звертатися до МОЗ.
|
|
|
05.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень грантової угоди, що укладена між комунальною установою "Агенція розвитку міста" Житомирської міської ради та Програмою розвитку ООН ПРООН наполягає на проведенні закупівель згідно їх внутрішніх правил.
Чи можемо ми, як бюджетна установа, користуватись правилами ПРООН при закупівлі товарів, робіт і послуг за грантові кошти, які отримані від ПРООН на банківський рахунок бюджетної установи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону. Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України. При цьому всі рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого орнану у сфері публічних закупівель, не належить визначення правомірності дій у конкретних випадках.
|
|
|
03.08.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Філія «Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відноситься до категорії юридичних осіб, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі-Закон).
Відповідно до п.3 ч.6 ст.3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені в п.4 ч.1 ст.2 цього Закону, здійснюють закупівлю паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії.
Норми Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, зокрема пунктів 9,13 Особливостей, не передбачають можливості придбання паливно-енергетичних ресурсів юридичними особами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
Філії «ВП АТЦ» необхідно придбати природній газ (код за ДК 021:2015: 09120000-6 — Газове паливо) для забезпечення безперебійної та технологічно безпечної роботи газотурбінної установки (ГТУ). Метою закупівлі є використання природного газу як паливно-енергетичного ресурсу для виробництва електричної енергії з її подальшим відпуском та комерційним продажем виключно в загальну енергосистему України.
Керуючись п.12 ч.1 ст.9 Закону просимо надати роз'яснення з наступного питання: Чи можє філія «Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр», як замовник, визначений в п.4 ч.1 ст.2 Закону, здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів (природній газ) для виробництва електричної енергії шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 748/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9076b5d7-5ece-4a0d-821e-c16b70e87178?lang=uk-UA
|