|
|
30.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості об’єднання в межах однієї процедури закупівлі з поділом на лоти робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва, розташованих за різними адресами.
Зазначені роботи планується закуповувати та реалізовувати в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021–2027, що фінансується за кошти Європейського Союзу відповідно до Угоди про фінансування Програми, з обов’язковим дотриманням положень Додатку ІІ «Публічні закупівлі».
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.
Таким чином, кожен об’єкт капітального ремонту, для якого розроблена та затверджена окрема проектно-кошторисна документація, є самостійним об’єктом будівництва, а відтак – окремим предметом закупівлі робіт.
Разом з тим, пунктом 5 розділу І Порядку передбачено можливість визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів), однак така можливість застосовується в межах одного предмета закупівлі, а не для об’єднання кількох самостійних предметів закупівлі робіт, сформованих за різними об’єктами будівництва.
Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275), очікувана вартість закупівлі робіт визначається на підставі затвердженої проектної документації, яка в даному випадку є індивідуальною по кожному об’єкту, що унеможливлює коректне формування єдиної очікуваної вартості без порушення методології.
Окремо звертаємо увагу, що згідно з пунктом 10 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, закупівля робіт вартістю 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів. При цьому кошторисна вартість кожного з трьох об’єктів перевищує зазначений поріг, що, на думку замовника, зобов’язує проводити окремі процедури відкритих торгів по кожному об’єкту.
Додатково зазначаємо, що відповідно до вимог Додатку ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, закупівлі, що здійснюються за кошти Європейського Союзу, повинні забезпечувати:
• чітку ідентифікацію предмета закупівлі;
• прозорість та простежуваність витрат за кожним об’єктом фінансування;
• можливість однозначного співставлення витрат із затвердженим бюджетом проєкту та конкретним об’єктом інвестицій;
• уникнення штучного укрупнення закупівель, яке може бути розцінене як обмеження конкуренції або створення дискримінаційних умов для потенційних учасників.
У разі об’єднання трьох окремих об’єктів капітального ремонту в одну процедуру закупівлі з лотами, існує ризик:
• ускладнення фінансового контролю та аудиту з боку органів Програми Interreg та європейських інституцій;
• виникнення зауважень щодо невідповідності структури закупівлі затвердженим проєктним бюджетам;
• визнання окремих витрат неприйнятними для фінансування за кошти ЄС.
З урахуванням викладеного та з метою належного дотримання норм законодавства України у сфері публічних закупівель, а також умов і принципів фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, просимо надати офіційне роз’яснення щодо:
1) порядку організації процедури закупівель інфраструктурних робіт у межах зазначеного міжнародного проєкту;
2) правомірності об’єднання робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти або необхідності проведення окремих процедур відкритих торгів по кожному об’єкту окремо;
3) врахування податку на додану вартість при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 562/2025, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
|
07.11.2025
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, звертаємось з наступним питанням.
Оголошена відкрита з особливостями закупівля й містить в собі два лоти.
Щодо першого та другого лоту був активний аукціон, достатня кількість учасників.
Щодо кожного з лотів визначений переможець.
По лоту 2 подана скарга до АМКУ щодо дискваліфікації одного з учасників, скарга прийнята до розгляду, скарга задоволена, АМКУ зобов`язав замовника скасувати своє рішення. Рішення по скарзі, а саме його резолютивна частина в системі викладена 22.10.2025р.
По лоту 1 був підписаний договір та викладений в ситему також 22.10.2025р.
Щодо запитання: чи може бути підписаний договір щодо іншого лоту в закупівлі, де щодо другого лоту триває процедура оскарження?
Адже відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та згідно Особливостей Договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів в цілому, без виокремлення в лоти.
Дякуємо за зворотній зв`язок.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Мультилотова закупівля. По лоту 1 іде оскарження підстав відхилення тендерної пропозиції учасника. По лоту 2 підійшов крайній строк для укладення договору про закупівлю з учасником. Рішення АМКУ по лоту 1 не прийняте на крайню дату. Чи можна укласти договір про закупівлю по лоту 2, по якому немає оскарження закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю медичного обладнання, загалом 5 найменувань. Учасник вважає, що замовником не вірно обрано код класифікатора. Чи може Учасник вимагати від замовника зміни коду класифікатора, чи може учасник вимагати від замовника поділу на окремі лоти, чи може учасник вимагати від замовника зміни класифікації окремих товарів, що є предметом зазначеної закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/577d9130-9cf9-47b2-9cc5-a06affa05403?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання,повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
Крім цього, відповідно до абзацу другого пункту 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації та/або в оголошенні про проведення відкритих торгів у конкретних випадках, учасники можуть звертатися безпосередньо до замовника.
Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
14.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз`яснення щодо визначення критеріїв поділу предмета закупівлі на лоти
|
|
Відповідь
|
|
|