|
05.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наша організація – «Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради» займається забезпеченням всіх закладів освіти та культури, підпорядкованих селищній раді, необхідними товарами, роботами та послугами.
На цей час виникла необхідність проведення капітального ремонту будівлі середньої школи в смт. Тиврів, у тому числі і виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації.
Згідно з підпунктом 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 глави 3 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 видатки на це (в тому числі і на виготовлення проектно-кошторисної документації) відносяться до капітальних - код КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» і, відповідно, є роботами.
Це не суперечить пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким «роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва …»
Але відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника …»
При цьому в словнику в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (яка налічує 818 позицій) є лише два коди, пов'язані з проектуванням - 45222200-1 «Проектування військових об’єктів» та 45222300-2 «Проектування охоронних об’єктів», які неможливо застосувати для виготовлення документації на капітальний ремонт середньої школи. Всі інші варіанти визначають виготовлення такої документації не як роботи, а як послуги.
Це дуже важливо тому, що виникає принципова розбіжність між характером видатків, які контролює казначейство (за вимогами Інструкції Мінфіну – капітальні, тобто роботи), і неможливістю вибрати відповідний код Єдиного закупівельного словника в категорії робіт, хоча, як зазначалось, за пунктом 27 частини першої статті 1 Закону розроблення проектної документації на об’єкти будівництва – це роботи.
ПИТАННЯ
Чи можливо і яким чином подолати цю розбіжність, за яким кодом Єдиного закупівельного словника розроблення проектної документації буде вважатись роботою, як це написано в Законі? Чи є якісь нормативні документи, рекомендації або роз'яснення з цього приводу?
Чи можна, посилаючись на те що в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» відсутній код для «Проектування цивільних об'єктів» або аналогічний, застосувати код 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, як згідно закону надати лист роз'яснення що я тільки розпочала підприємницьку діяльності тому і немаю аналогічних договорів
|
|
Відповідь
|
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
В 2021 році провели закупівлю робіт з реконструкції і підписали договір, який діє до кінця 2023 року.
У 2023 році, після коригування проєкту, виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт по цьому об’єкту будівництва на суму 1,3 млн. грн.
Питання: як рахувати вартісні межі при плануванні робіт: за весь період виконання робіт по об’єкту будівництва (2021-2023 рр.) в цілому чи лише за поточний 2023 рік. І виходячи з цього, наступне питання:
Щоб провести закупівлю додаткових робіт на суму 1,3 млн. грн, необхідно:
1. Укласти прямий договір (так як сума закупівлі робіт в 2023 році не перевищує 1,5 млн. грн)?
2. Укласти прямий договір за виключенням пп.8 п.13 Особливостей (так як це додаткові аналогічні роботи)?
3. Проводити відкриті торги за Особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на сайті Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
|
|
17.03.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником за результатами проведеної процедури закупівлі у жовтні 2022 року на умовах Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено договір на розробку містобудівної документації. Разом з тим, згідно змін у законодавстві, що відбулись згодом, містобудівна документація має містити додаткові розділи, які не були передбачені технічним завданням на розробку. Відтак, у зв’язку зі змінами у законодавстві, у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових послуг щодо розробки містобудівної документації та здійснення іншого корегування документації.
Згідно умов укладеного Договору, закупівля додаткових аналогічних послуг у того самого учасника може здійснюватись протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Просимо надати відповідь чи має право Замовник придбати додаткові послуги шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей, якщо закупівля, за результатами якої укладено договір, здійснювалась згідно вимог Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розташованому на сайті Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
13.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі?
2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК?
Зокрема:
- перша закупівля оголошена 06 лютого 2023
- відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023
- друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023
- рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023
- після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|