|
30.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чинним Законодавством України не встановлено вимоги щодо обовязкової сертифікації Вугілля.
У тендерних документаціях Замовники часто встановлюють вимогу щодо надання Сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик,в підтвердження якості вугілля, посилаючись на ДСТУ 7146:2010.
Чи правомірна дана вимога? Адже Сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик видається на замовленя виробника або збагатчувальної фабрики. У разі якщо постачальник учасника не надає даний сертифікат, в такому випадку вимога замовника щодо надання учасниками Сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик є дискрімінаційна по відношеню до учасників, які закуповують вугілля та отримують сертифікати якості від акредитованих НААУ лабораторій на партії товару. Які документи підтверджують якість вугілля? Чим регламентується видача документів, що підтверджують якість вугілля? Яким нормативно-правовим актом встановлено порядок видачи Сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик на вугілля?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 67/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA
|
|
30.01.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
КЗ «Павлоградський пологовий будинок» ПМР було укладено договір на постачання електричної енергії № 03987-00 від 02.01.19р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» за результатами проведення двох відкритих торгів , що не відбулися (за відсутністю конкуренції) і і після яких була проведена переговорна процедура скорочена. Цей Договір зареєстрований в Казначействі 15.01.19р. і договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 03986-00 від 29.12.18р. , який зареєстрований в казначействі 11.01.19р.. На наші неодноразові звернення до керівника ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» Федька Ю.Б. ( відправлені заказними листами ) і начальника Павлоградського центру обслуговування клієнтів Терьохіної І.С. щодо укладання додаткової угоди про внесення змін до порядку оплати, а саме виключити попередню оплату у розмірі 30% від вартості заявлених обсягів споживання електричної енергії і пунктів щодо застосування штрафних санкцій, не було надано жодної відповіді. Акти на розподіл електричної енергії нашому закладу за січень не надані. А в акті на електричну енергію (товар) в Договорі і Допугоді на зміну ціни за 1 КВт*год прописані різні реквізити банку. Таким чином, при наявності фінансування і залишків на рахунку на оплату цих видатків ми не можемо здійснити платіж.
Спеціалісти по договорам ТОВ « Дніпровські енергетичні послуги» наполягають на розірванні договорів на постачання і розподіл електричної енергії і заключенні договору на закупівлю електричної енергії (універсальні послуги) , керуючись пунктом 2 ч.2 ст.35 Закону України « Про публічні закупівлі» , що «переговорна процедура як виняток застосовується Замовником у разі: відсутності конкуренції(у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку». Але конкуренція на ринку надання електричних послуг існує, тому ми не можемо посилатися на цей пункт Закону.
Просимо роз*яснити правомірність дій ТОВ « Дніпровські енергетичні послуги» в плані розірвання існуючих Договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з цим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випдаках.
При цьому зазначаємо, що захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках, зокрема, у сферах електроенергетики, а також дотримання електропостачальниками вимог щодо розгляду звернень та претензій споживачів електричної енергії з питань, що стосуються надання послуг з постачання електричної енергії; розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії, право проведення перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
29.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка роз'яснення/відповідь. Чи потрібно обов'язково оприлюднювати скан-копію договору при публікації Звіту про укладений договір? Якщо так, то надайте будь ласка посилання на нормативну базу. Чи Замовник повинен внести тільки інформацію про Учасника, номер договору, дату договору, сума договору, адреса Учасника, місце його реестрації?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що подібне питання розглянуто у запиті № 61/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3488dbfa-a76b-4400-b8ba-c3dd58df91cd&lang=uk-UA
Таким чином, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Разом з тим, слід зазначити, що оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі.
У свою чергу, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі.
|
|
28.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи обов'язково при складанні тендерної документації створювати робочу групу? Чи може тендерний комітет самостійно скласти та затвердити тендерну документацію, звертаючись щодо технічної частини ТД до відділів відповідного напрямку діяльності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Примірне положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб) затверджується Уповноваженим органом.
Пунктом 2.9 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення) передбачено, що члени комітету мають право, зокрема одержувати від структурних підрозділів замовника інформацію, необхідну для проведення процедур закупівель, а також ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, підготовки проектів договорів тощо.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
|
|
26.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати відповідь на наступні питання: які дії громадянина, громадські організації чи їх спілки будуть вважатися втручанням у процедуру закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи буде вважатися втручанням у процедуру закупівлі надіслання вимоги про усунення порушень виявлених при здійсненні закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону, будь-яка фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Крім того, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.
Замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України "Про громадські об'єднання", "Про звернення громадян" і "Про інформацію".
У свою чергу, Закон України “Про звернення громадян” регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Поряд з цим Закон України "Про громадські об'єднання", визначає правові та організаційні засади діяльності громадських об'єднань.
При цьому згідно зі статтею 21 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання має право зокрема звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
|