|
18.12.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 5.4. розділу 5 «Умови проведення робіт» технічних умов від Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначено, що на проектовану волоконно-оптичну лінію прив’язки Замовник за власний кошт замовляє Робочий проект та погоджує його з Держспецзв’язком.
Галузевим нормативним документом, що встановлює вимоги до проектування лінійно-кабельних споруд є ГБН В.2.2-34620942-002:2015 «Лінійно-кабельні споруди. Проектування», що затверджені наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 03.09.2014 № 441.
Пунктом 9.1. зазначеного нормативного документу визначено, що під час проектування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій необхідно керуватися вимогами цих ГБН, а також вимогами чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, рекомендаціями і правилами з будівництва, технічної експлуатації та правилами безпеки, які регламентують проектування, будівництво і експлуатацію лінійних споруд зв’язку.
Розроблення проектної та робочої документації на будівництво лінійно- кабельних споруд, звітної технічної документації з інженерних вишукувань має виконуватися згідно з вимогами ДСТУ Б А.2.4-42 (Системи проектної документації для будівництва. Телекомунікації. Проводові засоби зв’язку. Робочі креслення). Вказаний стандарт установлює склад та правила оформлення робочих креслень проводових засобів зв'язку телекомунікаційних мереж для об'єктів будівництва різного призначення.
У той час як, відповідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Зі змісту вказаних нормативних документів, що повинні застосовуватись під час проектування побудови каналів зв’язку, вбачається, що прокладання лінії зв’язку не є послугою в розумінні чинного законодавства, а відноситься виключно до робіт.
В свою чергу, п.3.1.2.2. Інструкції 333 оплата за виготовлення проектно- кошторисної документації та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, здійснюється розпорядниками бюджетних коштів за КЕКВ 3122 „Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів”, що в свою чергу унеможливлює здійснення оплати по КЕКВ 2240, у разі у кладення відповідного договору.
При цьому, наказом МФУ від 21.10.2022 №341 до підпункту 3.1.3 розділу ІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби» внесено зміни стосовно включення в групу основних засобів «Будинки, споруди та передавальні пристрої» категорії «активи інфраструктури», тобто активи інфраструктури відповідають визначенню основні засоби, а їх облік слід вести з дотриманням положень НП(С)БО 121.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень чинного законодавства, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області просить надати роз’яснення з наступного питання:
Розробка робочого проекту на прокладання кабелю, а також побудова волоконно-оптичної лінії зв’язку, відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» відноситься до робіт чи послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 364/2024 № 367/2024, № 656/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=addcf0d0-ffc9-4d5c-b85a-d5c99019e5f2&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89bcb207-0cc0-4322-b9ff-f08c9eab7a5e&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
|
|
05.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальний заклад має наміри провести процедуру відкритих торгів з особливостями, предметом закупівлі якого є ДК 021:2015: 44220000-8 «Столярні вироби» (44221000-5 «Вікна, двері та супутні вироби» (віконні блоки металопластикові та дверні блоки металопластикові), у проекті договору вказуємо, що до вартості товару входять послуги,пов’язані із транспортуванням товарів, установкою, монтажем. Це буде правильно?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
04.12.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день підкажіть будь ласка , заключили договір оприлюднили на 70 тис на лічильники , постачальник відмовився від поставки , повернули кошти і ми розірвали договір. чи можемо знову заключити прямий договір без торгів на ту ж суму з іншим поставапостачальником?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
26.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу 1 частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі –Особливості).
Відповідно абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Керуючись принципами відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначених статтею 5 Закону, замовником визначено переможця відповідної закупівлі.
Проте, від учасника процедури закупівлі, як переможця закупівлі до пункту 47 Особливостей документів не надійшло.
Поряд з цим, переможцем оприлюднено в електронній системі закупівель лише довідку про відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, яка не передбачалася замовником у тендерній документації. Слід зазначити, що переможець відповідної закупівлі, документи переможця, які зазначенні були окремим додатком до тендерної документації замовника, надав будучи у статусі учасника на етапі подання пропозицій, що також не вимагалося замовником.
Виходячи з викладеного просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей при визначенні замовником переможця закупівлі, тобто чи приймати до уваги документи, які було завантажено у період подачі пропозиції учасником, якщо норма нормативно-правового акту та електронна система закупівель передбачають завантаження їх після визначення учасника переможцем та встановлюють граничні строки у період завантаження документів переможця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 266/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/21e910d2-8c13-4681-8555-add13ea869dd?lang=uk-UA
|
|
29.11.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий вечір.
Працюємо за оборонними закупівлями.
Підскажіть будь ласка, відбувся тендер, є переможець, підписали договір і його виконали обидві сторони. Все ок.
Питання: 1. чи можна нам впродовж року з ними підписувати прямий договір на закупку тих же матеріалів за суми менші за 200 тис без цінових пропозицій від інших фірм?
2. Після тендера у нас залишились кошти (виділили на матеріали умовно 500 тис, а зекономили на тендері умовно 10 тис), чи можна з ними прямим договором докупити такі ж матеріали без цінових пропозицій інших фірм? На основі того, що вони виграли тендер.
Буду Вам ДУЖЕ вдячний за інформацію і відповідь.
Бережіть себе. Гарно вечора!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон), абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 24 лютого 2023 року № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275). Цей Закон, а також Особливості № 1275, застосовуються за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі. Пунктом другим Постанови № 1275, зазначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні зупинити дію пунктів 64-67 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916). Разом з тим пунктом шостим Особливостей № 1275 передбачено, що для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Слід зауважити, що пунктом 11 Особливостей № 1275 забороняється укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), що передбачають оплату державним замовником, до/без проведення відкритих торгів/спрощених закупівель/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених пунктом 9 цих особливостей. Тобто, підсумовуючи вищезазначене – закупівлі державних замовників за Особливостями № 1275 відбуваються за умови зазначеної в обсягах/переліках очікуваної вартості яка дорівнює або є вище ніж 200 тис. гривень для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони та дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень для закупівлі робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд). Слід зауважити, що при здійсненні оборонних закупівель, до яких, за вартісним критерієм, не застосувуються Особливості № 1275, державні замовники мають дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель викладених у статті 3 Закону, а саме: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони. Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|