|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Виникло питання наступного змісту.
У 2022 році було укладено договір про надання послуг (наприклад зберігання) строком до 31.01.2022 року. Станом на 01.01.2023 нового договору не укладено, додаткової угоди на продовження договору на 20% від ціни договору не укладалося.
Під час підписання нового договору по переговорній процедурі бюджетною організацією у квітні 2023 року, замовник передбачив, що "Сторони дійшли спільної згоди відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ, що умови даної Угоди поширюються на наданні послуги та правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 року."
Чи не буде така умова договору порушенням бюджетного законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Застосування переговорної процедури закупівлі Особливостями не передбачено,
При цьому Особливостями встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, якщо замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей, які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України.
Водночас замовник приймає будь - які рішення самостійно з дотриманням вимог законодавства.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|
|
|
20.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У межах виділених Розпорядженням КМУ від 13.07.2022 № 600-р коштів, для запобігання зриву опалювального періоду 2022-2023, забезпечення мешканців міста Кременчука послугами з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, необхідно закупити відповідне устаткування. Устаткування буде використовуватися для відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання у м. Кременчуці.
До Закону України «Про публічні закупівлі» були внесені зміни, відповідно до яких тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються певні особливості здійснення закупівель, а саме: у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів), становить або перевищує 200 тисяч гривень, замовником застосовується вимога про ступінь локалізації.
Вартість устаткування, яке планується закупити для відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання у м. Кременчуці (далі - устаткування), перевищує 200 тисяч гривень.
Наразі, Департамент ЖКГ знайшов необхідне устаткування, але аналогів в Україні немає. Проте, необхідно зазначити, що країна-виробник, яка зможе надати устаткування у короткий термін, що так важливо для початку відбудови зруйнованої системи централізованого теплопостачання – Турецька республіка.
Відповідно до п. 61 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України.
Як зазначено на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України, Турецька республіка входить до переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю. Зокрема, також необхідно зазначити, що Україна та Турецька республіка є учасниками світової організації торгівлі.
Згідно з листом Міністерства економіки України від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 (далі - Лист) у разі якщо закупівля конкретного замовника згідно порогів для такого суб'єкта підпадає під дію положень про державні закупівлі відповідного(них) міжнародного(их) договору(ів) України, на підтвердження походження товару з країни, яка є стороною такої угоди, у складі пропозиції учасник надає сертифікат про походження такого товару.
У наведеному випадку вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару, країною походження якого є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася.
Враховуючи вищевикладене, Департамент ЖКГ звертається до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення на наступні питання:
- чи можна здійснити закупівлю необхідного устаткування, країною виробником якого є Турецька республіка, враховуючи, що Україна та Турецька республіка є учасниками світової організації торгівлі, без підтвердження ступеню локалізації товару?
- який рівень покриття та монетарні (вартісні) пороги, що вказані в додатку до Листа, необхідно застосовувати під час закупівлі устаткування?
- які документи необхідно вимагати під час здійснення закупівлі устаткування, країна-виробник якого – Турецька республіка?
- чи потрібно вимагати калькуляцію собівартості товару, країна-виробник якого – Турецька республіка?
- чи потрібно оприлюднювати калькуляцію собівартості такого товару в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю, у випадку якщо буде придбано устаткування, країни-виробник якого – Турецька республіка?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a8524Водночас зазначаємо, що 15a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
|
|
|
18.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно публікувати додаткові угоди , котрі повязані с фінансуванням (на приклад на 2019 рік) по об'єктам будівництва при відсутності зміни основної суми договору ?!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38247-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору.
|
|
|
23.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день? Підкажіть, як класифікувати бюджетну установу, дохід якої складається від продажу платної інформаціі . Чи вважається фінансування від Головного розпорядника коштів доходом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011 № 11 (зі змінами) уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування:
Класифікації доходів бюджету - Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку та галузеві департаменти Міністерства фінансів України.
Функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету - Департамент державного бюджету Міністерства фінансів України;
Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, Класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, Класифікації боргу за типом кредитора та Класифікації боргу за типом боргового зобов'язання - Департамент співробітництва з міжнародними організаціями, Департамент фінансів промисловості, Департамент боргової політики, Департамент місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;
Економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету - Державну казначейську службу України.
Тому, з порушених питань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
12.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Сільська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з косіння трави. Чи можливо заключити договір з КП на надання даних послуг без застосування спрощеної закупівлі (вартість послуг складає - 70 тис.грн.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|