|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! За результатими проведення відкритих торгів по Код ДК 021:2015:15330000-0Оброблені овочі та фрукти Учасника дисквалифікували посилаючись, що відповідно до Тендерної документації необхідно підтвердити наявність в Учасника власних та/або орендованих складських приміщень, пристасованих для зберігання товару. На що учасником було подано договір оренди магазина на який є Рішення продержавну реєстрацію потужності на роздрібну торгівлю. Замовник у висновку на дисквалифівкацію що тендерна документація не відповідає вимогамв частині документального підтвердження наявності пристосованого приміщення для зберігання продуктів за предметом закупівлі. В телефонному режимі було також сказано що потрібно від діяльності "Оптова торгівля", яке не заявлено у Тендерній документації. Правомірне лі рішення про дисклалифікацію Учасника. Як можно оскаржити рішення Замовника, та чи є шанси на отримання позитивного рішення про відміну дисквалифікаціі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
10.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров’ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків.
Для виконання даних завдань пожежно-рятувальні підрозділи повинні бути забезпечені сучасним пожежно-рятувальним обладнанням та захисним бойовим одягом, які повинні відповідати нормативним документам та діючим стандартам України.
Так, на даний час Головне управління проводить процедуру закупівлі костюмів спеціальних захисних для пожежних, які безпосередньо беруть участь у гасінні пожеж та працюють у середовищі з високими температурами.
За цих умов не допустимо відхилення характеристик захисного одягу пожежного від нормативів та стандартів, так як це може загрожувати його життю та здоров’ю. До прийняття Закону України “Про публічні закупівлі” Головне управління керувалось Законом України “Про здійснення державних закупівель”, згідно з яким, під час проведення процедури відкритих торгів, була можливість вимагати від учасників подання ними зразків товару, як складової частини їхньої пропозиції конкурсних торгів. Замовник торгів у свою чергу самостійно або із залученням організацій відповідно до їх компетенції, перевіряв відповідність зразка умовам документації конкурсних торгів, нормативним документам та діючим стандартам. Невідповідність зразку товару або взагалі його ненадання являлось невідповідністю умовам документації конкурсних торгів. За результатами завершеної процедури закупівлі та укладеного договору приймання товару здійснювалось згідно вже розглянутого та затвердженого зразка, отриманого разом з документами пропозиції конкурсних торгів учасника. Даний варіант закупівлі для замовника був певною гарантією того, що якість та характеристики фактично поставленого товару повністю відповідають тим, які замовник встановив у документації конкурсних торгів.
Враховуючи практику проведення закупівель згідно Закону України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон), де різні замовники передбачають надання зразків, але учасники взагалі не надають зразків товару, посилаючись на те, що тендерна пропозиція подається виключно в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7710-р/пк-пз від 31.07.2018 та № 6711-р/пк-пз від 06.07.2018, зразки товару не є складовою пропозиції учасника у розумінні Закону, отже невідповідність наданих наведених вище зразків чи їх ненадання не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника відповідно до вимог статті 30 Закону.
Таким чином, після укладання договору учасник може постачати товар, що повністю або частково не відповідає вимогам замовника, а враховуючи те, що договір вже укладено і процедура закупівлі завершена, замовник вже не має можливості відхилити пропозицію переможця торгів та провести розгляд пропозиції іншого учасника. В даному випадку замовник зобов’язаний прийняти товар, а невідповідність поставленої продукції можливо довести лише в судовому порядку.
Враховуючи викладене, а також те, що дія Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” не поширюється для Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, просимо надати роз’яснення стосовно того, на якому етапі проведення процедури відкритих торгів замовник має право розглядати зразки товару, на їх відповідність вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 28.03.2017 № 440/2017 та від 03.05.2017 № 560/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b651f05-915b-4766-9ecb-16b63c3b04c6&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91c8ccd2-13ca-4593-a3ff-8f769a6327b0&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля ліків (відкриті торги), яка була розпочата до 19 квітня 2020 року та завершена 04 травня 2020 року за кодом 33600000-6 Фармацевтична продукція ЛОТ 2 на суму 29000,00 грн. невідбулась по причині відсутності достатньої кількості учасників. Як проводити закупівлю за Новим Законом, якщо загальна закупівля ліків з початку року перевищує ПОРОГИ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі якщо за лотом торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Держаудит службою проведений моніторинг закупівлі в якій наше Товариство визнане Переможцем закупівлі. За результатами моніторингу Держаудіт встановлено що Замовником на порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону у пункті 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації. В той же час Замовник закупівлі пояснює, що у п. 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації зазначено наступне: «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»», крім того, аналогічна інформація міститься у п. 6 Оголошення про проведення публічної закупівлі за ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція» (реконструкція пожежного депо військової частини А1405, будівля 73/12 за адресою: с. Веселівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.). Також кінцевий термін подання відображається у електронній системі закупівель під час опублікування оголошення. З огляду на те, що електронна система закупівель відображає момент опублікування оголошення та кінцевий термін подання у форматі «дати, години, хвилини» та враховуючи, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлюють формат, у якому має бути зазначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій, зазначений нами у Тендерній документації та Оголошенні термін у форматі «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не порушує права Учасників та/або чинні норми Закону України «Про публічні закупівлі». Чи може на таких підставах Держаудит служба вимагати скасування торгів? Чи не є це упередженим ставленням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 22 Закону відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначаються у тендерній документації.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону.
Так, зокрема згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
15.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! ОТГ проведено закупівлю (відкриті торги) бензину та дизельного пального на початку року. На сьогоднішній день не вистачає дизельного пального 15000 л (на 50000 грн.), як краще докупити? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|