|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла у суб’єкта запиту як замовника процедури закупівлі.
Так, процедура закупівлі (відкриті торги) здійснюється суб’єктом запиту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції станом на 17 квітня 2020 року (дата оприлюднення оголошення).
Учасником процедури закупівлі рішення замовника про визначення переможця торгів було оскаржено до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, рішенням якої в задоволені поданої скарги відмовлено.
Вказану відмову учасник процедури закупівлі оскаржив до суду, подавши заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: заборонив продовжувати процедуру закупівлі, та зокрема, заборонив замовнику процедури закупівлі на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Внаслідок судової заборони, договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі у строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не було укладено.
У зв’язку з вищевказаним, просимо надати наступні роз’яснення:
1). Чи поновлюються строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування судової заборони на укладання договору про закупівлю? Яким державним органом такі строки поновлюються?
2). Чи можливо укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі з пропущенням строків, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вини у такому пропущені не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі?
3). Якщо строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не поновлюються, або є не можливим укладення договору про закупівлю з пропущенням вище зазначених строків, чи може пропущення цих строків бути підставою для відміни торгів?
Наприклад, відміна торгів з підстав, викладених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель)?
Дякуємо за надані роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1099/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b1b1882-4a76-491c-8797-dc8bd428260c&lang=uk-UA
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано всіх учасників закупівлі до закінчення періоду оскарження присвоєно статус - "закупівля не відбулась".
Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про відхилення пропозиції нашої компанії, яка була останнім учасником в закупівлі . Наше підприємство не погодилось із прийнятим Замовником рішенням та мало намір його оскаржити до Антимонопольного комітету України, проте не змогло реалізувати своє право на оскарження, зважаючи на те, що у зв'язку із дискваліфікацією всіх учасників закупівлі завантажити скаргу та додані до неї матеріали через електронний майданчик було не можливим в силу відсутності відповідної опції (технічної можливості). Проте, під час періоду оскаржень в системі було наявне поле з датою кінцевого строку оскаржень до АМКУ.
Зважаючи на вищевикладене, просимо роз'яснити причину неможливості подання скарги на рішення Замовника про дискваліфікацію за умови, коли було дискваліфіковано всіх учасників, а також вказати будь-які інші можливі способи реалізації Учасником свого визначеного законом права.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відхилив тендерну пропозицію Скаржника на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації).
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції.
Окрім цього, у рішенням Колегії встановлено, що пропозиція Скаржника технічній специфікації тендерної документації Замовника.
Замовник скасовує своє рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника та приймає рішення про відміну тендеру, обгрунтовуючи наступним "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі, викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби,відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі запропонованого обладнання".
1. Чи повинен замовник в протоколі про відміну тендеру обгрунтовувати та підтверджувати підстави відміни тендеру у зв'язку із відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг???
2. Які обставини підпадають під регулювання норми пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг?
3. Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Якщо замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника із зазначених вище підстав. Чи може у такому випадку Замовник посилатися на обставини "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби" як підставу для відміни тендеру???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини сьомої статті 32 Закону у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Щодо питання 2
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
Щодо питання 3
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
По закупівлі нафтопродуктів подана скарга.Дана скарга нами задоволена.По процедурі розгляду скарги АМКУ ми не встигнемо закупити нафтопродукти. В результаті підприємство зупиниться. Чи є вихід з цієї ситуації
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити в електронній системі закупівель підтвердження.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів.
При цьому планування та проведення процедур закупівель належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої(них) особи (осіб) замовника.
Пунктом 3 частини другої статті 44 Закону передбачено можливість застосування замовником як винятку переговорної процедури закупівлі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Водночас частиною другою статті 44 Закону встановлено, що за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нас як учасника відкритих торгів було визнано переможцем, однак іншим учаснтком подано вимогу до Замовника в результаті перегляду даної вимоги Замовнико прийнято рішення щодо дискваліфікації нас як переможця, питання чи може бути вчинена така дія Замовником. Закупівля за № UA-2020-06-09-007111-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України “Про публічні закупівлі” фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Крім цього, згідно з частиною третьою статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Отже, вимога щодо усунення порушення під час проведення тендеру та вимога надати додаткову інформацію про причини невідповідності пропозиції учасника умовам тендерної документації подається згідно з статтями 23 і 31 Закону.
Водночас зазначаємо, що статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівлі, який передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до органу оскарження.
|