|
|
07.08.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виробництво всіх у світі рукавичок одноразових медичних (стерильні та нестерильні, хірургічні, оглядові), для харчової промисловості та інші сконцентровано у двох регіонах нашої земної кулі: Китай та Малайзія. Це зумовлено регіональним походженням сировини (тільки там росте дерево, із соку якого виготовляють ці рукавички). Локалізувати цей виріб неможливо, т.к. воно єдине і неподільне на частини та агрегати. І дороботці після виготовлення воно не підлягає. Після затвердження Постанови №782 від 02.07.25 як цей продукт можуть купити державні медичні установи, підприємства харчової промисловості та інші державні замовники?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|
|
|
07.08.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство оголосило відкриті торги (з особливостями) на закупівлю товару, а саме транспортного засобу. На тендер вийшов лише один учасник -фізична особа. Чи має право Замовник підписати договір з ФО та придбати техніку ( Автомобіль ЗИЛ 4331 з встановленим підйомним гідравлічним вантажопідйомним спорядженням ВС-22 б/в) за кошти фінансової підтримки та яке бачення на це органів казначейства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель у визначених) та від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (1.Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель у визначених Особливостями суб'єктів), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань казначейського обслуговування пропонуємо додатково звернутися до Казначейства. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
06.08.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Працюю головним бухгалтером в бюджетній установі, не держслужбовець. Наказом керівника мене призначено уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель (далі-УО). Згідно п.п.1 п.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 р. встановлюється обов’язкова норма щодо доплати працівнику із штатної чисельності у разі, якщо керівник замовника покладає на нього функції УО як додаткової роботи. Оплата праці працівників бюджетних установ здійснюється згідно постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 р. "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". п.п.3 п.3 даної Постанови передбачає ряд доплат працівникам бюджетної сфери у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).
Крім цього, у постанові зазначається, що ці види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ,закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій,їх заступникам.
Так як головний бухгалтер є керівником структурного підрозділу, то вищевказані види доплат, зазначені в Постанові, йому не передбачені.
Тому, оскільки п.п.1 п.1 ст.11 Закону України " № 922 "Про публічні закупівлі" містить вимогу саме про обов’язкову доплату працівнику із штатної чисельності, якщо на нього покладаються функції УО, а Постановою КМУ №1298 конкретно такої доплати керівним працівникам не передбачено,
Прошу надати офіційні роз’яснення:
1.Чи можна здійснювати доплату мені, як головному бухгалтеру бюджетної установи, на якого покладені обов’язки УО, саме відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" не враховуючи норми Постанови КМУ №1298 ?
2. Якщо можна, то уточніть яку саме доплату (її назву для наказу) в межах чинного законодавства встановити головному бухгалтеру не держслужбовцю, який є керівником структурного підрозділу бюджетної установи, у разі призначення його УО?
При цьому, хочу зазначити, що в листах Мінекономіки, розміщених на інформресурсі Уповноваженого органу, від 10.04.2020 N3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати УО” стосовно мого запитання чіткої відповіді чи роз’яснення немає.
Наскільки мені відомо, що у разі конфлікту між нормами Закону України та Постанови Кабінету Міністрів України, завжди переважає Закон України, так як це загальний принцип, який застосовується до всіх галузей права, включаючи оплату праці та публічні закупівлі.
Про це, зокрема, зазначено у Рішенні № 126029577 від 21.03.2025 Житомирського окружного адміністративного суду, розміщеного в офіційному Каталозі судових рішень, стосовно оскарження вимог Держаудитслужби України щодо неправомірності здійснення заступнику директора бюджетної установи доплати за виконання функцій УО в розмірі 50 % окладу заступника директора, цитата з Рішення (копія якого додається) “Закон № 922-VІІІ є спеціальним законом відносно постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ» від 30.08.2002 №1298, отже його норми мають превалююче застосування в спірних правовідносинах. Суд вважає, що встановлення заступнику директора доплати за виконання функцій УО в розмірі 50 % окладу заступника директора з господарської діяльності відповідає вимогам законодавства”.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати також офіційне роз’яснення: Чи може це рішення суду у конкретній справі бути судовим прецедентом для вирішення аналогічних справ у майбутньому стосовно доказу правомірності здійснення доплат керівним працівникам бюджетних установ, зокрема, і головним бухгалтерам, за виконання функцій УО згідно Закону № 922-VIII ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 30/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a3980515-6de4-4726-bdf2-0fbd0f037267?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Способи визначення уповноважених осіб наведено в частині першій статті 11 Закону. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Таким чином, згідно Закону уповноваженою особою може бути службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника, крім тих осіб, які визначені у абзаці другому частини сьомої статті 11 Закону, та яка визначається або призначається шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. При цьому замовник може призначати одну або декілька уповноважених осіб залежно від обсягів закупівель та особливостей діяльності за умови, що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Отже, організацію і проведення процедур закупівель може бути покладено як на штатних працівників, так і на осіб, з якими укладено трудовий контракт. Разом з тим, функції уповноваженої особи, яка є відповідальною за організацію та проведення закупівлі можуть бути також покладені на працівника із штатної чисельності замовника, який обіймає окрему посаду фахівця з публічних закупівель. Так, Мінекономіки наказом від 14.09.2023 № 13580 затверджено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” за кодом 2419.2 Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі – професійний стандарт), який введений в дію з 25.09.2023. Згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” професія “Фахівець з публічних закупівель” має код 2419.2 та відноситься до класифікаційного розділу “Професіонали”, професійного угрупування “Професіонали у сфері маркетингу, ефективності господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності”. Відповідно до частини восьмої статті 96 Кодексу законів про працю України вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізацію визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників. Професійний стандарт встановлює вимоги до професійної кваліфікації фахівця з публічних закупівель, обсягу його трудових функцій та посад, за якими може працювати такий фахівець. Відповідно до зазначеного професійного стандарту виокремлюються такі види посад як провідний фахівець з публічних закупівель, головний фахівець з публічних закупівель та менеджер з публічних закупівель. Таким чином, виконання функцій уповноваженої особи може здійснювати фахівець з публічних закупівель за посадою, або такі функції можуть бути покладені як додаткова робота на працівника, який перебуває у штатній чисельності замовника, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону, на підставі розпорядчого рішення. При цьому здійснення доплати за виконання додаткової роботи та функції уповноваженої особи працівником із штатної чисельності відповідно до Закону, є обов"язком, а не правом замовника.
|
|
|
06.08.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
КМУ прийнято постанову від 02.07.2025 № 782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва» (далі – Додатковий перелік), яка набула чинності 04.08.2025.
Замовнику при оголошенні закупівлі необхідно вказати назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (код CPV).
Мінекономіки на попередній запит АТ «Укрзалізниця» в 2022 році було надано відповідь № 951/2022 щодо застосування кодів CPV для переліку товарів, які потребують підтвердження ступеня локалізації визначених Підпунктом 2 пункту 6¹ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а саме можливість використання відповідної інформації розміщеної в ресурсі Prozorro Інфобокс.
Наразі в ресурсі Prozorro Інфобокс відсутня інформація щодо кодів CPV для товарів, що містяться в Додатковому переліку.
Просимо надати інформацію щодо кодів за Єдиним закупівельним словником (кодів CPV), які замовник повинен використовувати при здійсненні закупівель товарів визначених Додатковим переліком.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
|
06.08.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! ФОП Денісов Ю.Є. був учасником та переможцем трьох закупівель за кошти Ukraine Facility (товар - сходові гусеничні підйомники).
При укладенні договорів поставки виникла ситуація, що при постачанні товару постачальник для підтвердження країни походження товару мав подати саме сертифікат походження Т-1.
Така вимога випливає з розʼяснення Міністерства економіки України, викладеними у листі від 14.07.2025 № 3323-04/4800-07, що для застосування на митній території України (без факту експорту) торговопромисловими палатами видається сертифікат походження У -1 (для підтвердження українського походження) та сертифікат походження Т -1 (для підтвердження походження інших країн. Ці сертифікати можуть бути підтвердженням походження товару, як в рамках Ukraine Facility, так і в інших випадках, коли необхідно підтвердити походження товару, що обертається/закуповується в межах митної території України.
Оскільки отримати сертифікат походження Т-1 до 01.09.2025 року (строк поставки за договорами) було неможливим, я змушений був відмовитися від укладення договорів.
Вимога надавати з поставкою виключно сертифікат походження Т-1 значно звужує вимоги чинного законодавства та порушує права постачальника товару, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (стаття 43, Глава 6, Розділ ІІ) для підтвердження походження товарів на митній території України застосовуються:
- сертифікат про походження товару
- засвідчена декларація про походження товару
- декларація про походження товару
- сертифікат про регіональне найменування товару.
Звертаю увагу, що для отримання сертифікату походження Т-1, необхідно:
1) отримати сертифікат торгово-промислової палати про походження товару тієї країни, в якій вироблено товар (в моєму випадку це Італія);
2) подати пакет документів до Торгово-промислової палати України, сплатити грошові кошти в орієнтовному розмірі 20 000 грн.
Зазначена процедура для постачальника товару є вкрай складною, та тягне за собою додаткові чималі витрати, які не враховані у бюджеті закупівлі.
Натомість, митне законодавство чітко передбачає, що одним з документів, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Цей документ не тягне за собою отримання великої кількості додаткових документів та додаткових витрат для постачальника.
З урахуванням вище викладеного, прошу надані мені розʼяснення:
1) чи можу я в рамках здійснення закупівлі за кошти Ukraine Facility при поставці товару підтвердити країну походження товару декларацією про походження товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F48400-07Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації з дотриманням законодавства в цілому. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|