|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та у разі якщо таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.
Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
Відбір замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Порядок застосування електронної системи закупівель для проведення закупівлі передбачено розділом ІІ Інструкції.
Виходячи зі змісту пункту 3 Розділу I Інструкції закупівля відбувається шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції під час оголошення закупівлі в ЕСЗ розміщується інформація зокрема про вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, визначені замовником, проект договору, інші документи, що можуть бути завантажені в ЕСЗ окремими файлами або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Замовником також може бути зазначена інформація стосовно джерела фінансування, виду та розміру забезпечення пропозицій учасників, іншої інформації, яку замовник вважає за потрібне зазначити.
Таким чином, замовник здійснює відбір самостійно відповідно до тих вимог та інформації, що були зазначені у оголошенні про проведення закупівлі. При цьому рішення щодо відхилення пропозиції учасника та відміни закупівлі приймаються замовником самостійно у відповідності до пунктів 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.
|