|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення в наступному питанні.
Закупівля UA-2019-12-04-000293-
Рішенням тендерного комітету від 12.12.2019 №4312 було визнано переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю "Формений одяг, код 18110000-3 за ДК 021-2015 (формений одяг)", пропозицію фізичної особи підприємця, як таку, що відповідає вимогам Замовника, зазначеним в тендерній документації. Повідомлення про намір укласти договір було розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу.
Згідно протоколу засідання тендерного комітету було прийнято рішення пропозицію ФОП відхилити відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель". У зв’язку з тим що переможець - "не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону".
Але згідно вимог була надана відповідь Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, щодо розгляду заяви про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), де повідомляється, що станом на 13.12.2019 р. по платнику податків не обліковується заборгованість за основним місцем реєстрації. Надана відповідь була вкладена на «Кваліфікації» з усіма іншими документами своєчасно.
Згідно пункту 1 частини другої Статті 17 Закону України не зазначено в якій формі подається інформація про заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). А також в переліку документів, які надаються переможцем торгів не вказано, яка форма Довідки повинна бути надана.
З цього прошу надати відповідь, чи є правомірним рішення щодо дискваліфікації з тендерних торгів учасника?
Заздалегідь дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1039/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=69259a6a-22b8-497e-9821-a4de81a51751&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У 2018 році школою було закуплено послугу з організації шкільного харчування учнів пільгової категорії на суму до 200 тис. грн., у звязку з чим тендерні процедури не застосовувались. Однак, для закупівлі такої послуги в 2019 році необхідно проводити відкриті торги. Так, у січні 2019 року було оголошено тендер, однак останній не відбувся оскільки переможець торгів відмовився від укладення договору. А інший учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам. Однак, учні пільгової категорії не можуть залишитись без гарячого харчування. На цій підставі прошу надати розяснення: - чи можливо продовжити дії договору 2018 року, умовами якого це передбачено, якщо торги ще проведено; - чи поширюються на договір 2018 року вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі"; - як можливо здійснити закупівлю цієї послуги на січень 2019 року, якщо відкриті торги відмінено через поведінку учасників? Яким чином можливо забезпечити гарячим харчуванням учнів пільгової категорії до моменту проведення тендеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
02.07.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь на наступні питання, а саме:
- чи необхідно розробляти та оприлюднювати протокол рішення уповноваженої особи про необхідність проведення допорогової закупівлі?
Якщо потрібно розробляти протокол та оприлюднювати його, якими нормативно-правовоми актами це передбачено та яка відповідальність для уповноваженої особи за нездійснення цих дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання розглянуто у запиті 165/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c44e968-9d4d-4884-80a8-a51e9e91b455&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що питання прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, та визначення відповідальних осіб за проведення таких закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462-06
У свою чергу, перелік інформації щодо закупівель, які замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.
|
|
27.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
При складанні кошторисів на 2017р., наше підприємство стикнулося з необхідністю зазначення в кошторисі прогнозованого рівня інфляції на 2017 рік.
В якому нормативному документі ми можемо отримати цю цифру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.
Поряд з цим ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнято наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України, на підставі рішення науково-технічної ради Мінрегіону України від 13.12.2012 № 206 та на виконання Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року, затвердженої постановою КМУ від 13.04.2011 № 471.
Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування під час здійснення будівництва із залученням державних коштів.
Ураховуючи викладене, із зазначеного питання слід звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи можливо на період оскарження тендеру укласти прямий договір до межі застосування Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для забезпечення безперебійного циклу гарячого харчування дітей?
Укладення такого договору не суперечить вимогам Закону, а саме частини шостої статті 2, де зазначено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону. Адже замовник не уникає проведення відкритих торгів та застосування Закону, а лише забезпечує необхідну потребу у зазначених послугах на період оскарження. При цьому продовження договору, укладеного в попередньому році, на 20% не рятує ситуацію, тому що воно вже було використано.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|