|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання ст. 6 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» Мінекономіки затвердило наказом від 04.02.2020 № 170.
Положення про національне агентство з акредитації України (НААУ), де зазначено, що національним органом з акредитації є Національне агентство з акредитації України (НААУ) та в п.8 наказу визначило основні функції НААУ відповідно до покладених на нього завдань. Чи це може це бути підставою для застосування переговорної процедури закупівлі для проведення акредитацій лабораторій нашої установи в НААУ на підставі п.2 ч.2 ст.40 як "відсутність конкуренції з технічних причин". Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020№3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ще раз звертаємося до Вас з проханням надати роз’яснення з такого питання.
Наразі діє договір страхування, укладений 02.03.2020, проте виникла потреба у закупівлі додаткової кількості полісів страхування.
Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (нова редакція) «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера»,
чи ця підстава може бути застосована лише до закупівель, які були проведені у відповідності до нової редакції ЗУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
|
|
|
13.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради №2 від 22.03.2017р. «Про внесення змін бюджету міста Хмельницького на 2017 рік» міській комунальній аптеці «ВІОЛА» передбачено надання поворотної фінансової допомоги на суму 1000 000грн. (один мільйон грн.)
Враховуючи вищезазначене, наше підприємство набуло ознаки одержувача бюджетних коштів. Згідно плану використання виділеної поворотної фінансової допомоги (позики) планується здійснювати закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів для подальшої їх реалізації третім особам з метою отримання прибутку. Окрім цього зазначимо, що МКА «Віола» за Статутом являється комерційним підприємством (п. 1.1 Статуту), метою діяльності якого є отримання прибутку (п. 2.1 Статуту)
Отож, для правозастосування поняття «Замовник» щодо МКА «Віола», відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» та роз’яснень Мінекономрозвитку України від 29.04.2016 №3302-06/12875-06, недостатньо ознаки «одержувач бюджетних коштів», адже діяльність підприємства здійснюється на комерційній основі та потреби територіальної громади в медикаментах і перев’язувальних матеріалах (згідно плану використання бюджетних коштів) забезпечується на конкурентному ринку.
Просимо роз'яснення, чи потрібно нашому підприємству проводити процедуру публічної закупівлі медикаментів та перев'язувальних матеріалів на 1млн. грн., передбаченої нам позики з бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа на початку 2018 року уклала (за переговорною процедурою) два договора на теплопостачання з ПАТ"Київенерго", які було розірвано 30.04.2018.
Відомості про розірвання договорів опубліковані на ПРОЗОРО.
Тепер було потрібно укласти відповідні договора з КП"Київтеплоенерго".
08.10.2018 наш тендерний комітет протокольним рішенням затвердив зміни до річного плану закупівель на 2018 рік, створивши нову закупівлю тепла на 153000 грн.з відповідним оприлюдненням на ПРОЗОРО.
Вважаємо, що це нова закупівля.
Наша установа уклала два договору з КП"Київтеплоенерго" на вказану суму. Казначейска служба відмовляється реєструвати ці договори, посилаючись на те, що ми повинні провести переговорну процедуру для укладання цих договорів.
Поясніть, будь ласка, як нам діяти в цій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброї пори, доби
Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює один або кілька кваліфікаційних критерії: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Виникає наступне питання. Якщо замовник замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару є наприклад 50 найменувань, то чи повинен він вимагати щоби учасник підтверджував досвід виконання аналогічного договору відповідно до всіх найменувань? Оскільки ж в законі чітко вказано, що підтверрдження досвіду вимагається відповідно до предмету закупівлі, а передмет закупівлі це товари, роботи або послуги, які закуповуються в рамках процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
При цьому відповідно до пункту 22 частини першої статті Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Так, наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.
|