|
|
18.08.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Договір укладено за Постановою 169. Зараз вже є роз'яснення, що договори проведені за 169 Постановою не є договорами про закупівлю в розумінні Закону, і стаття 41 Закону на такі договори не розповсюджується. Але в нашому договорі є пункт:
/3.1 Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»./
Ми плануємо укласти додаткову угоду за таким договором та продовжити строк його дії.
Надайте будь ласка роз'яснення чи необхідно нам опубліковувати додаткову угоду на майданчик Прозорро (адже там необхідно зазаначати причину внесення змін у відповідності до статті 41 Закону) і чи необхідно звітувати про виконання таких договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|
|
|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закріплено можливість зміни умов у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті. Зі свого боку, ч. 6 ст. 41 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Відповідно до п. 3.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами (надалі – ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови:
1) загальні положення;
2) предмет договору;
3) умови постачання;
4) якість постачання електричної енергії;
5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії;
6) права та обов'язки споживача;
7) права і обов'язки електропостачальника;
8) відповідальність сторін;
9) порядок зміни електропостачальника;
10) порядок врегулювання спорів;
11) умови форс-мажорних обставин;
12) строк дії договору;
13) реквізити сторін;
14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку;
15) інші умови.
Так, у п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону не наведено чіткого переліку умов, які можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням ч. 6 ст. 41 Закону, під час продовження дія договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку), виникає проблемне питання щодо того, які саме умови Договору можуть змінюватися.
Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1 до листа Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06.
Проте незважаючи на вищезазначене розяснення, питання переліку умов Договоору, що можуть бути змінені під час продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону) залишається відкритим.
Наприклад, чи можливе продовження дії Договору (відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону), змінити ціну за 1 кВт*год та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо наявності коливання ціни такого товару на ринку?
Враховуючи вищевикладене ТОВ «ГАЗ.УА» просить Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати роз’яснення з таких питань:
1) Які конкретно умови Договору з переліку до п. 3.2.7. ПРРЕЕ можна змінювати під час продовження дії Договору відповідно до пункту 8 частини 5 та частини 6 ст. 41 Закону?
2) Чи можливе підвищення ціни за 1 кВт*год під час пролонгації Договору відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliТак, пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини п’ятої статті 41 Закону без зміни обсягу закупівлі. У зв’язку з цим, одночасне застосування різних підстав частини п’ятої статті 41 Закону не має призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Звертаємо увагу, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав. |
|
|
08.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
В мене два питання.
Перше. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 169 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»,
«Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. Тобто, відповідно до ст. 14 Закону. Згідно із ст. 14, п. 15, Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону.
Згідно із статтею 41, п. 5 «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:…»
Оскільки, спрощена закупівля проводиться відповідно до вимог Закону, проект договіру є додатком до оголошення і його зміст повинен відповідати вимогам ст. 41, зокрема «про істотні умови» (про які вже всі забули). Виникає проблема не тільки на етапі підписання договору, але й на етапі участі у закупівлі, бо учасник вже відкоригував свій договір під теперішні реалії (без урахування істотних умов, які, відповідно до Закону не можуть змінюватися, крім окремих випадків), інший підписувати не згоден.
Питання: Чи повинен замовник викладати умови ст.41 Закону у договорі при проведенні спрощенної закупівлі в умовах воєнного стану. Чи Постанова 169 вносить якісь корективи з цього приводу?
Друге. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 168 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»,
«Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли:
відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом.»
Відповідно до с. 3, п. 7 Закону 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом).
Питання: Якщо спрощена закупівля проводиться відповідно до Постанови 169, достатньо щоб спрощену закупівлю через відсутність учасників було відмінено лише один раз, після чого можна укладати договір із любим постачальником, вірно я розумію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213
|
|
|
14.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Радник», що надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на звернення замовників публічних закупівель щодо зміни системи оподаткування, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв’язку із зміною ставок податків і зборів.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
У листі вих. № 3302-06/1340-06 від 17.01.2017 Мінекономіки зазначало, що зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 попередньої редакції Закону
24.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким була внесені зміни до системи оподаткування, зокрема з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від сплати ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Окрім товарів, які мають походження з країни-агресора.
Так, у замовників та постачальників публічних закупівель виникає питання:
1. чи є вищезазначені законодавчі зміни підставою для внесення змін до укладених договорів про закупівлю згідно пункту 6 частини 5 статті 41 Закону?
2. у яких випадках замовник може використовувати пункт 6 частини 5 статті 41 Закону (прохання навести приклад коли замовник може скористатись цією підставою).
Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань. Запитувану інформацію просимо надати у визначений законодавством строк на електронну адресу [email protected]
Контактний телефон 80932076175
|
|
Відповідь
|
|
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), тому питання стосовно зміни ставок податків і зборів та/або зміни умов щодо надання пільг з оподаткування не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.
|
|
|
29.03.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією Замовника під час проведення процедури закупівля було передбачено внесення забезпечення виконання договору у формі завдатку (ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)), зазначена вимога Підрядником виконана в повному обсязі на момент укладання договору.
Під час дії правового режиму військового стану Підрядник звернувся до Замовника з проханням зміни забезпечення виконання договору у формі завдатку на банківську гарантію, з метою повернення вказаного завдатку для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у зв’язку з скрутним становищем підприємства.
Пунктом 5. Постанови КМУ від 01.08.2005 №668 (далі - ПКМУ №668) передбачено що істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду.
Частиною 5 ст. 41 Закону передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, чи є тотожними поняття «забезпечення виконання договору» (відповідно до ст. 27 Закону) та «забезпечення виконання зобов'язань за договором» (відповідно до ПКМУ №668)
Враховуючи вище викладене виникає питання чи є забезпечення виконання договору істотною умовою договору яка не може змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі?
Довідково. Інформація щодо процедур закупівель з яких виникли питання оприлюднені на веб-сайті Уповноваженого органу за номерами: UA-2021-03-26-005114-c, UA-2021-09-02-012241-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
З огляду на зазначене, зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені, у разі якщо ці зміни не є істотними умовами договору. У іншому випадку, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин здійснюється за рішенням суду згідно з статтею 652 ЦК України.
Крім цього, повернення забезпечення виконання договору про закупівлю можливе у разі, якщо в умовах договору було передбачено його повернення у зв’язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), засвідчення яких регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|