Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
02.07.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1097 / 1362
Добрий день. На підставі статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо наступного питання. Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова 1275), державні замовники у сфері оборони на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони одним із способів передбачених у пункті 8 цих особливостей, зокрема у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. У Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) порядок проведення спрощених закупівель визначено у статті чотирнадцять. Зокрема, у частині 10 статті 14 Закону визначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. При цьому, стаття 14 Закону не містить посилання на частину другу статті 28 Закону, яка визначає порядок розкриття інформації в тендерних пропозиціях/пропозиціях та винятки, які стосуються не розкриття інформації, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Сама ж стаття 14 Закону, так само як і Постанова 1275, не містять інформації щодо можливості чи заборони у спрощених закупівлях визначати документи пропозиції конфіденційними. У зв’язку з цим, постають наступні питання: 1. Чи застосовуються положення частини другої статті 28 Закону до порядку проведення спрощених закупівель оборонного призначення, які проводяться на підставі Постанови 1275? 2. Чи мають право учасники, беручи участь у спрощених закупівлях, які проводяться на підставі Постанови 1275, визначати конфіденційною інформацію, шляхом присвоєння документам пропозиції статусу «Конфіденційний документ» та відповідно обмежувати доступ в електронній системі закупівель до цієї інформації? 3. Чи підлягає відхиленню пропозиція учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації, враховуючи те, що частина 13 статті 14 Закону не містить такої підстави для відхилення? Будемо вдячні за офіційне роз’яснення для правильного застосування норм чинного законодавства.
Відповідь
18.06.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1091 / 1308
Просимо надати роз’яснення щодо національного стандарту України «ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)», а саме просимо роз’яснити чи можна вважати таким, що повністю відповідає вищезазначеному зазначеному стандарту стандарт «ISO 9001:2015» та стандарт «EN ISO 9001:2015». Чи доречно такі стандарти вважати повністю взаємозамінними? В чому полягає їх відмінність (якщо вона є)? Зазначене питання виникає у зв’язку із тим, що юридичними та фізичними особами-учасниками процедур публічних закупівель на підтвердження відповідності вимоги щодо наявності сертифікату відповідності «ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)» інколи надаються сертифікати відповідності «ISO 9001:2015» або «EN ISO 9001:2015», але чи можна вважати, що такі сертифікати підтверджують відповідність стандарту «ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)»?
Відповідь
02.07.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1073 / 1284
ТОВ ‘Укренерго Цифрові Рішення’ є юридичною особою, єдиним учасником якого є юридична особа – Приватне акціонерне товариство ‘Національна енергетична компанія ‘Укренерго’ (далі - НЕК ‘Укренерго’). НЕК ‘Укренерго’ є оператором системи передачі та відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. У ході здійснення господарської діяльності виникає необхідність укладення договорів між НЕК ‘Укренерго’, як замовником, та ТОВ ‘Укренерго Цифрові Рішення’, як виконавцем, по таким договорам. Відповідно до пп. 1 ч. 6 ст. 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, дія Закону не поширюється на випадки, коли замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. На практиці виникають труднощі у застосуванні цієї норми через нечіткість формулювання, зокрема, що саме слід розуміти під формулюванням ‘виключно для забезпечення діяльності замовника’? Чи означає це, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно на користь, тобто, для замовника (групи замовників)? Чи допустимо, щоб таке підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувати здійснювати поставку товарів/робіт/послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування Закону? Так, у відповіді на аналогічний за своїм змістом запит Белікової К. М. 1593/2021, Міністерство економіки України цитує положення Закону України ‘Про публічні закупівлі’ про те, хто такі афілійовані особи, яка група замовників може використовувати дану норму, однак у висновку вказує: ‘Отже, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання здійснює закупівлі товарів, робіт і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону’. По-перше, зазначене речення виглядає логічно незавершеним і залишає простір для неоднозначного тлумачення. По-друге, даний висновок не містить відповіді на головне питання - що саме слід розуміти під формулюванням ‘виключно для забезпечення діяльності замовника’? Чи означає це, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно і тільки на користь, тобто, для замовника (групи замовників)? Чи допустимо, щоб таке підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувало здійснювати поставку товарів, робіт чи послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування положень Закону. У зв’язку з цим просимо Вас надати роз’яснення на вказані нижче питання необхідні для коректного розуміння положення пп. 1 ч. 6 ст. 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, зокрема: 1. Чи означає, відповідно до підпункту 1 частини 6 статті 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, що для застосування даної норми Закону необхідною умовою є те, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно і тільки на користь (для) замовника чи групи замовників? 2. Чи допустимо, щоб таке афілійоване підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувало здійснювати поставку товарів/робіт/послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування Закону?
Відповідь
06.08.2025 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1050 / 1292
Вітаю! ФОП Денісов Ю.Є. був учасником та переможцем трьох закупівель за кошти Ukraine Facility (товар - сходові гусеничні підйомники). При укладенні договорів поставки виникла ситуація, що при постачанні товару постачальник для підтвердження країни походження товару мав подати саме сертифікат походження Т-1.  Така вимога випливає з розʼяснення Міністерства економіки України, викладеними у листі від 14.07.2025 № 3323-04/4800-07, що для застосування на митній території України (без факту експорту) торговопромисловими палатами видається сертифікат походження У -1 (для підтвердження українського походження) та сертифікат походження Т -1 (для підтвердження походження інших країн. Ці сертифікати можуть бути підтвердженням походження товару, як в рамках Ukraine Facility, так і в інших випадках, коли необхідно підтвердити походження товару, що обертається/закуповується в межах митної території України. Оскільки отримати сертифікат походження Т-1 до 01.09.2025 року (строк поставки за договорами) було неможливим, я змушений був відмовитися від укладення договорів. Вимога надавати з поставкою виключно сертифікат походження Т-1 значно звужує вимоги чинного законодавства та порушує права постачальника товару, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (стаття 43, Глава 6, Розділ ІІ) для підтвердження походження товарів на митній території України застосовуються: - сертифікат про походження товару - засвідчена декларація про походження товару - декларація про походження товару - сертифікат про регіональне найменування товару. Звертаю увагу, що для отримання сертифікату походження Т-1, необхідно: 1) отримати сертифікат торгово-промислової палати про походження товару тієї країни, в якій вироблено товар (в моєму випадку це Італія); 2) подати пакет документів до Торгово-промислової палати України, сплатити грошові кошти в орієнтовному розмірі 20 000 грн. Зазначена процедура для постачальника товару є вкрай складною, та тягне за собою додаткові чималі витрати, які не враховані у бюджеті закупівлі. Натомість, митне законодавство чітко передбачає, що одним з документів, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.  Цей документ не тягне за собою отримання великої кількості додаткових документів та додаткових витрат для постачальника. З урахуванням вище викладеного, прошу надані мені розʼяснення: 1) чи можу я в рамках здійснення закупівлі за кошти Ukraine Facility при поставці товару підтвердити країну походження товару декларацією про походження товару? 
Відповідь
04.09.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1027 / 1154
В закупівлі було два учасники, одного визнали переможцем торгів, але він письмово відмовився від укладання договору, другого визнали переможцем, але термін поставки визначений в документації до закупівлі сплив. Чи можна укладати договір з другим учасником чи портрібно перевиставляти закупівлю з новими термінами поставки?
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2