|
|
06.01.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон): «Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану».
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про орієнтовний початок проведення.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Наразі для розміщення в електронній системі закупівель інформації про орієнтовний початок проведення закупівлі реалізоване поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де замовнику надається можливість обрати з «випадаючого» списку лише один з місяців року.
Прошу надати роз’яснення щодо таких питань:
1. Чи є порушенням законодавства про публічні закупівлі і яких саме норм - затвердження уповноваженою особою річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлений на квартал поточного року, а не місяць?
2. Як правильно уповноваженій особі розмістити в електронній системі закупівель інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал згідно затвердженого річного плану закупівель, оформленого протоколом, якщо в електронній системі закупівель реалізоване поле, в якому технічно можливо зазначити лише місяць, а не квартал?
3. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель щодо орієнтовного початку проведення закупівлі, якщо початок проведення закупівлі згідно річного плану заплановано на конкретний місяць, але з об’єктивних причин проведення закупівлі починається у наступному за орієнтовним місяці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону у річному плані серед іншого повинна міститися інформація про орієнтовний початок проведення.
Заповнення річного плану в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до технічної реалізації.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель (зміна розміру бюджетного призначення та/або очікуваної вартості предмету закупівлі; виду закупівлі; орієнтовного початку проведення закупівлі), періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах, орієнтовного початку проведення закупівлі тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечора. Підкажіть будь ласка як діяти Замовнику, якщо в результаті проведення спрощеної процедури закупівлі послуг договір з переможцем було підписано та опубліковано, але з моменту початку дії договору (строку надання послуг) учасник-переможець не відповідає на телефонні дзвінки що цнеможливлює подання заявки на надання послуг та відповідно послуги за предметом договору не надає?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо виконання, розірвання договору про закупівлю, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим сторони договору про закупівлю ведуть переписку/переговори у спосіб, передбачений договором про закупівлю.
Крім того, Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до статті 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (сторінки 2, 3) та від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (сторінки 4,5) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт:
«Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.».
Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив.
В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
04.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника
(п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону)
Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Поряд з цим відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|