|
|
18.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування пунктів постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”,
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», зокрема, пунктом 40 передбачено:
- Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Вимогами тендерної документації Замовника встановлено, що учасник у формі тендерної пропозиції повинен зазначити наступний текст «Ми погоджуємося, що продукція запропонована нами до постачання, відповідно до вимог, визначених тендерною документацією: - якість поставленої продукції може бути перевірена представниками замовника та вантажоодержувачем; - документи при прийманні продукції по якості, комплектності, кількості тощо, можуть бути складені за участю замовника, та вантажоодержувача; - гарантійні строки, встановлені для замовника розповсюджуються навіть тоді, коли продукція перебуває у власності третіх осіб (вантажоодержувача)»
Просимо Вас, надати роз’яснення чи може Замовник надавати вимогу учасникуна виправлення такої невідповідності, оскільки вона не встановлена у технічних вимогах предмета закупівлі, тому, на нашу думку, Замовник має право надавати такому учаснику не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
16.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги, просимо надати роз’яснення щодо застосування (дії) Постанов Кабінету Міністрів України (далі – Постанова) від 09.11.2022р. №1260 , від 16.11.2022р. №188 та від 29.11.2022р. №1340, відповідно яким до Переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020).
В той же час п. 2 Постановою від 16.11.2022р. №1340 зазначається «Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 1 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.». Тобто самою Постановою передбачено обмеження строку її дії але Постановою від 25.04.2023р. №383 було продовжено строк дії зазначеного карантину.
Фактично зазначені Постанови діють на момент написання даного питання (16.05.2023р.) але спільнотою та Державними установами України ширяться різні трактування норм та вимог.
Наприклад Державна Митниця України 28.04.2023р. опублікувала офіційну новину про завершення дії пільгового імпорту товарів необхідних для відновлення енергетичної інфраструктури України - https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/1-travnia-2023-roku-zavershuietsia-period-pilgovogo-importu-tovariv-dlia-vidnovlennia-energetichnoyi-infrastrukturi-ukrayini-1146.
За даними інформаційної веб сторінки Hotline зміна цін на товари необхідні для відновлення енергетичної інфраструктури України, починаючи з березня 2023 року, пішли на спад. Де рівень спаду коливається від 25 до 50% від цін в час його дефіциту.
Тобто ринок, як і передбачалось законотворцями, на період дії Постанови нівелював дефіцитний стан товарів. Станом на зараз в більшості позицій ринок товарів, що зазначені в Постановах перевищує попит (не враховуючи специфічні запити Замовників).
Купівля визначених Постановою товарів, в даний час, несе ряд ризиків. Замовники/Учасник та інші дотичні по різному трактують норми, дехто не застосовує/застосовує норму щодо локалізації; нарахування ПДВ чи ввізного мита.
Просимо зазначити:
1. Чи діють на сьогоднішній час Постанови в частині спрощення проведення закупівель (без локалізації) та без нарахування ПДВ й мита?.
2. Розглянути можливість приведення до одного варіанту розуміння зазначених норм (Постанов) всіма дотичними чи/або їх відміні, в разі наявності економічного обґрунтування законотворцями (ініціаторами Постанови).
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №1194/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4b5360e-01be-497d-a519-c22752d4fb97&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
15.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник, який є юридичною особою та суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, визначеній ч. 2 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), розглядає можливість здійснення закупівлі товару у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд). Вартість товару складає понад 100 тис. грн. При цьому, Фонд здійснює продаж такого товару через систему Прозорро.Продажі та не бере участі в якості учасника в тендерах, що проводяться замовниками відповідно до Закону з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (далі – Особливості).
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення:
- чи може Замовник здійснити закупівлю такого товару через систему Прозорро.Продажі, не застосовуючи при цьому електронну систему закупівель і оприлюднивши при цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
- чи не буде така закупівля розглядатися як порушення норми Особливостей, щодо заборони укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостям.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 50/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=53acd591-e68a-4024-92c3-5d9c130b5ef8&lang=uk-UAПри цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання визначений частиною шостою статті 3 Закону, та є вичерпним. Так, згідно з пунктом 5 частини шостої статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Таким чином, у разі якщо державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень на товари, роботи, послуги затверджені ціни (тарифи), або такі ціни визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі здійснюються без застосування Закону. В інших випадках замовник здійснює придбання згідно вимог законодавства. При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права. Мінекономіки звернулося листом від 20.06.2023 № 3323-04/29698-07 (додається) до ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” з проханням надати інформацію щодо наявності переліку товарів, робіт та послуг, ціни на які визначаються на електронних аукціонах в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2”, відповідно до повноважень та в порядку, встановленому вищевказаними органами та переліку нормативно-правових актів, що регулюють продаж та придбання шляхом проведення вищевказаних аукціонів. Порушені у вашому запиті питання також враховані у зверненні. Листом від 27.06.2023 № 342-07/2023 (додається) надійшла відповідь від АТ “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення предмета закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
12.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час розгляду пропозиції учасника у відкритих торгах а особливостями було виявлено що учасник недозавантажив декілька документів, а саме: 1-Форма цінова пропозиція, 2-Проект договору. Чи надає замовник 24 години на виправлення помилок, у цьому випадку дозавантаження документів, або одразу відхиляє дану тендерну пропозицію учасника і переходить до наступної тендерної пропозиції іншого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 235/2023 та в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91e09f3b-de22-4301-8eef-567d81b8a5bd&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас відповідно до Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (далі – Порядок) установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Порядком.
Поряд з цим, частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Отже, проведення відборів, укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи має право замовник у разі наявної підписаної рамкової угоди (яка була укладена до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») не здійснювати відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, а вчиняти дії щодо закупівлі товарів що є предметом укладеної рамкової угоди не за рамковою угодою, а за новою процедурою з використанням електронних каталогів (Prozorro Market) відповідно до постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо укладання і виконання рамкових угод міститься в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1542/2021, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA&fNum=3304-04%2F22470-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6655ac-f4a4-49cd-ae06-0fb9ad3d5efb&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. При цьому Особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами). Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди" цих Особливостей рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. Підстави припинення рамкової угоди визначені в даному пункті. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання цією постановою чинності, завершуються у порядку, що діяв до набрання цією постановою чинності. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону. |