|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають. Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують. Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя)
Дуже Вам дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
При цьому відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
У свою чергу частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства (частини перша статті 526 Цивільного кодексу України).
При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зокрема зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
До участіу процедурі подало 4 учасники. Оцінка здійснюється системою автоматично. До оцінки допущено всі 4 учасника. Замовник провів розгляд пропозицій і виявив, що три учасника не відповідають кваліфікаційним критеріям а один відповідає. Чи можна акцептувати одного учасника, чи необхідно відмінити торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
1) Прошу підказати правильний алгоритм дій щодо оприлюднення інформації по довгострокових договорах, які укладені кілька років тому а ще виконуються і будуть виконуватись (електроенергія і водопостачання).
Ці договори, як я вже написав, укладались ще в "нульових" роках, суми договору у них немає, але відомо, що за рік по них буде оплачено більше 50 тис. грн.
Тож виходить, що з початку 2017 року по цих договорах будуть реєструватись бюджетні зобов'язання, річна сума яких буде перевищувати 50 тис. грн. - тобто з метою виконання Закону 922 потрібно оприлюднити звіт про укладення договору. Але як його оприлюднити, якщо дата договору кількарічної давності, а суми договору немає?
2) Інше питання стосується договорів про відшкодування вартості комунальних послуг орендарем. Ситуація майже аналогічна - хоч дата договору буде першими числами січня, проте суми договору немає? Потрібно звіт про укладення договору оприлюднювати (очікувана сума річна буде більше 50 тис. грн.).
3) Ну і ще питання, яке випливає із попереднього - як визначити предмет закупівлі для договорів відшкодування? Який код ДК використовувати - код відповідного енергоносія/компослуги чи для відшкодування окремий якийсь використовувати?
4) З 01.01.2017 р. укладається багато річних договорів по утриманню будівель і прибудинкової території (вивезення сміття, охорона, профдезінфекція тощо). Відповідно, потрібно внести ці закупівлі в додаток до РПЗ і оприлюднити звіти про укладення договорів (суми більше 50 тис. грн.). Інформація ця буде оприлюднюватись вже в перших днях січня, отже мав би використовуватись тільки код ДК 021:2015. Яку форму додатку до РПЗ використовувати, якщо врахувати, що в теперішній є ще колонка із кодом ДК 016:2010? Просто залишати її порожноьою? З паперовим варіантом з цим проблем не буде, а от в електронній формі така можливість буде?
5) Чи обов'язковим є прикріплення скан-копії самого підписаного договору при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи прикріпити можна і певне рішення замовника про укладення цього договору? Якщо це рішення то якої форми воно мало б бути (протокол ТК якщо допороги закріплені за ним чи якесь "рішення про укладення договору", яке можна було б прикріпити нескановане)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-3
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Щодо питань 4 та 5
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель (в тому числі форми річного плану закупівель та звіту про укладені договори) затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою
Ураховуючи зазначене, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми звіту про укладені договори, передбачені системою.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі, оскільки згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір.
Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору :
Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку.
Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ).
Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку .
Дякуємо за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону.
Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|