|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та повідомляє наступне.
Категорії замовників установлені ч. 4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон), зокрема:
– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у п. 1 ч.1 ст.2 Закону;
– органи соціального страхування, зазначені у п. 2 ч.1 ст.2 Закону;
– підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 ч.1 ст.2 Закону;
– юридичні особи та / або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у п. 4 ч.1 ст.2 Закону.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» належить до наступної категорії: «юридична особа/ суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», яку зазначає в тендерних документаціях.
При цьому, встановлено, що в категорія замовника не відповідає інформації, що зазначена в електронній системі закупівель (далі – ЄСЗ) у графі «Інформація про замовника». В оголошенні про проведення закупівлі в системі відображається наступна інформація відносно ДП МА «Бориспіль»: «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання».
Як наслідок, категорія замовника в Законі і категорія замовника в ЄСЗ — це не одне й те саме, формулювання в редакції ЄСЗ відсутнє в Законі.
ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» - оператор авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz повідомив, що формулювання «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання» передбачене технічним завданням Прозоро.
На сьогодні в гарантії забезпечення тендерної пропозиції вимагається зазначення категорії замовника. Розбіжність категорії замовника в Законі і категорії замовника в ЄСЗ може призвести до порушень під час оформлення гарантій та відхилення пропозицій учасників.
У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити, чи має право замовник в ТД зазначити формулювання про свою категорію не в редакції Закону, а в редакції, що реалізована в ЄСЗ відповідно до технічного завдання Прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (далі- наказ) відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону.
Так, виходячи з пункту 3 цих Вимог у гарантії щодо бенефіціара, яким є замовник, має зазначаєтися інформація, зокрема про його категорію.
При цьому категорії замовників, що використовуються у Законі установлені частиною четвертою статті 2 Закону.
Отже, відповідно до наказу у реквізитах гарантії замовник має зазначати свою категорію, керуючись нормами Закону.
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
22.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
03.12.2020 року заключений договір про здійснення технічного нагляду за об'єктом кап.ремонт будівлі з терміном дії до 31.12.2021р. 18.02.2021 року від Учасника був одержаний лист про те, що Учасник "ФОП" припинив свою діяльність (закрився) 29.01.2020року і просить розірвати з ним договір. При цьому сума договору зменшилась, термін дії також змінився. Як провести закриття даного договору в системі Прозорро, якщо доп.угоди про вищевказані зміни від Учасника не поступало.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до протоколу тендерного комітету учасник фізична особа – підприємець був визнаний переможцем по процедурі спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель. Відповідно до вимог п. 17 ст. 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель рішення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати державному замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Однак Замовнику стало відомо, що переможець торгів помер.
Прошу надати роз’яснення :
- Відповідно до проведеної процедури учасником було надано банківську гарантію цінової пропозиції, вимога по банківській гарантії подається Замовником у разі надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Підкажіть будь ласка чи може Замовник не вимагати сплати коштів по забезпеченню цінової пропозиції , чи поширюється дана вимога у разі смерті Учасника ФОП.
- Підстави відміни торгів для Замовника, так як законодавством даний випадок не передбачений. (інші учасники відсутні)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у сфері оборонних закупівель.
Водночас закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водноча відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі – Закон про оборонні закупівлі) забезпечення цінової пропозиції не повертається учаснику відбору виключно у разі, зокрема ненадання учасником відбору документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі учасник відбору - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі, оголошеному державним замовником.
Поряд з цим надання довідок переможцем відповідно до статті 17 Закону передбачено частиною сімнадцятою статті 25 Закону про оборонні закупівлі.
Крім того, підстави для відхилення цінових пропозицій визначені статтею 26 Закону про оборонні закупівлі.
Водночас згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
|
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Рішення АМКУ визначено, що переможець не надав відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови, передбачених статтею 17 Закону, у спосіб передбачений умовами документації. Не було надано у втановлений Законом термін довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до Рішення АМКУ встановлено, що не відхиливши пропозицію переможця, замовник порушив вимоги статті 30 Закону, відповідно до якої замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, зокрема, якщо переможець не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Відповідно до вищевикладеного, АМКУ зобов`язала Замовника скасувати рішення про визначення переможця закупівлі. 03.02.2020р. Замовником було підтведжено виконання рішення АМКУ. Разом з тим Замовник завантажив Протокол розгляду тендерних рішень від 03.02.2020р. , в якому визначає того самого учасника переможцем, відповідно давши можливість їм знову завантажити нові документи переможця. На надіслану вимогу Замовнику, останній відповів, що технічно електронний майданчик скасовує всі рішення по учасникам та забезпечує проведення кваліфікації учасників з початку (з нуля), відповідно до п.4.10 Стандартного сценарію ручного тестування – рівень акредитації ІІІ, було «з нуля» проведено кваліфікацію учасників. Чи є ці дії законними й чи не носять вони дискримінаційний характер відносно інших учасників, чи маємо підстави для повторного звернення в АМКУ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Випадки, у разі яких орган оскарження залишає скаргу без розгляду, установлені частиною четвертою статті 18 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Своєю чергою, стосовно питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
повторно висилаємо лист із нашим зверненням. Тема дуже складна і делікатна. Наприклад закупівля UA-2021-03-16-011666-c. Там весь час ці послуги надає один і той же ФОП.
І Замовник розмістив повністю всі кількісні параметри, все зрозуміло по кількості та об'ємам робіт нам як Учаснику, але поставив вимогу здійснити огляд об'єкту за підписом Замовника
По-перше якщо представник Замовника відмовиться підписувати цей акт огляду, то це для нас обставини не переборної сили
по друге від нас таким чином нічого не залежить і доказів ніяких надати не можливо
по-третє замовник повністю зрозуміло вказав кількість і огляд ні до чого не призведе
в четверте замовник написав погодити програму боротьби з коронавірусом і сам вимагає ходити учасникам по коронавірусній лікарні, тобто це теж не логічно
по-пяте це огляд і спілкування можуть бути корупційними проявами
в шосте це відповідальна особа від замовника буде знати хто і скільки учасників приходило і може передавати інформацію СВОЄМУ учаснику
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Відповідно до частини пятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|