|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі.
Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій.
Питання.
Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі?
ДРУГЕ ПИТАННЯ
Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності.
Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції.
Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо.
Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи.
ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги.
Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах:
a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні?
b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг?
d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг?
До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
При цьому інформація щодо сертифікації ISO міститься за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
https://infobox.prozorro.org/articles/ekologichne-markuvannya-i-tipu-ta-publichni-zakupivli
|
|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Пунктом 2.3. Примірного положення про уповноважену особу затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 передбачено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці) замовник має право визначити іншу уповноважену особу, яка буде виконувати обов'язки такої уповноваженої особи.
В АТ «Укрзалізниця», як в одного з найбільших закупівельників в Україні, буде призначено значну кількість уповноважених осіб, кожна з яких буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Просимо надати роз’яснення, щодо діяльності уповноваженої особи, яка буде виконувати обов'язки іншої уповноваженої особи у разі її відсутності.
1. Чи має право замовник встановити взаємозаміщення між призначеними уповноваженими особами? Наприклад, у разі тимчасової відсутності уповноваженої особи відповідальної за закупівлю послуг призначити виконувати її обов’язки іншу уповноважену особу яка є відповідальною за закупівлю товарів?
2. Чи має право уповноважена особа, яка виконує обов’язки тимчасово відсутньої уповноваженої особи, завершити процедури закупівель/спрощені закупівлі розпочаті тимчасово відсутньою уповноваженою особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
При цьому замовник самостійно зазначає у своєму розпорядчому рішенні та положенні про уповноважену особу схеми заміщення та/або способи для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу у разі її тимчасової відсутності.
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні, при проведенні закупівлі електричної енергії є непоодинокі вимоги в тендерній документації замовника щодо надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги», системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT) «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування».
Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено можливість включення Замовником до своєї тендерної документації іншої інформації, але наявність такої інформації повинно бути передбачено законодавством.
Отримання вищевизначених сертифікатів ISO відповідно до законодавств України не є обов'язковим. Є закони та нормативно-правові акти України, які чітко обумовлюють, що потрібно для постачання електричної енергії. Таким чином вимоги щодо наявності даних сертифікатів не передбачені законодавством та є дискримінаційними, оскільки суттєво зменшують коло можливих учасників аукціону, а наявність таких чи подібних сертифікатів в того чи іншого учасника жодним чином не впливає на якість, своєчасність та ефективність при здійсненні постачання електричної енергії.
Враховуючи зазначене прошу надати роз’яснення щодо доцільності, при проведенні закупівлі електричної енергії, вимоги замовника стосовно надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT), системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дарницькою окружною прокуратурою шляхом моніторингу процедур публічних торгів встановлено, що замовником у технічних вимогах застосовано максимально деталізовані вимоги до предмету закупівлі, внаслідок чого під критерії замовника підпадає виключно один товар певної марки певної моделі, що є порушенням вимог ст. 23 Закону України "про публічні закупівлі". Чи уповноважене містерство економіки та торгівлі на запит Дарницької окружної прокуратури підтвердити/спростувати вказаний факт, а у разі можливості зазначити, який саме товар підпадає під встановлені замовником закупівлі критерії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
Поряд з цим зазначаємо, що основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) має підпорядкуванні відокремленні підрозділи (філії) підприємства які знаходяться та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за місцем реєстрації.
Частина відокремлених підрозділів (філій) залишилась на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а частина знаходиться на підконтрольній території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 63.6 ст. 63 ПКУ «Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами», відокремлені підрозділи (філії) самостійно нараховують та сплачують податки, ведуть їх облік.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Законна України «Про публічні закупівлі» вказано що, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, то Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас надати консультацію чи має право Замовник відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) у разі наявності податкової заборгованості у відокремлених підрозділах (філіях) із сплати податків та зборів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
|