|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У липні 2021 року Верховна Рада скасувала позатендерну процедуру закупівель для певних категорій медичних товарів, необхідних для лікування хворих на COVID-19. Однак, на час карантину залишила для цих товарів механізм спрощених електронних закупівель. Так, були внесені відповідні зміни до ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі".
Новою редакцією ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі" визначено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів карантину, відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», позатендерну процедуру буде залишено лише для закупівлі лікарських засобів, вакцин, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, щоб лікарні та Міністерство охорони здоров’я України могли оперативно здійснювати їх закупівлю.
Закупівлі ж інших товарів та послуг, в тому числі засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), буде здійснюватися в порядку спрощених закупівель, відповідно до статті 14 Закону «Про публічні закупівлі».
Аналіз публічних закупівель, які проводяться замовниками різних рівнів свідчить про те, що замовники неоднаково розуміють порядок проведення публічних закупівель "ковідних товарів" , а саме тих, які включені у Перелік, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2020 року.
Так,автора питання цікавить порядок проведення закупівель засобів індивідуального захисту ( ЗІЗ). В одних випадках закупівлі ЗІЗ проводяться у спрощеній закупівлі , хоча очікувана вартість може сягати і декількох мільйонів гривень, в інших випадках - призначаються відкриті торги.
Просимо розяснити яка процедура публічних закупівель має бути обрана замовником , коли предметом закупівлі є товар , що входить до Переліку , затвердженого Постановю КМУ № 224 від 20.03.2020 року " Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Згідно част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору не можуть змінюватись з моменту його підписання до виконання зобов’язань в повному обсязі. На початку року при плануванні закупівель, та при проведенні процедури важко спрогнозувати точну кількість необхідних матеріалів, що може знадобиться впродовж року при роботі підприємства. Якщо при складанні договору про закупівлю зазначити, що кількість матеріалів або товару зазначена в специфікації ( що є додатком до договору) є плановою, тому може змінюватись по потребі замовника, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення , але в межах загальної суми, зазначеної в договорі,і впродовж року коригувати кількість необхідних матеріалів, то це не буде порушувати вимоги част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, зазначено , що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру (відкритих торгів) проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону «Про публічні закупівлі» в 2019р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між Замовником та Переможцем процедури закупівлі було укладено договір про закупівлю електричної енергії 20.07.2021 року. Срок поставки електричної енергії з 01.08.2021 року.
Постачальник звернувся до Замовника з додатковою угодою про збільшення ціни на одиницю товару до 10 % і ця додаткова угода набуває чинності з 01.08.2021 року.
Питання: чи правомірно підвищити ціну за одиницю товару з дня постачання? Чи ні?
Якими роз`язненнями можно скористуватися.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Дарницькою окружною прокуратурою шляхом моніторингу процедур публічних торгів встановлено, що замовником у технічних вимогах застосовано максимально деталізовані вимоги до предмету закупівлі, внаслідок чого під критерії замовника підпадає виключно один товар певної марки певної моделі, що є порушенням вимог ст. 23 Закону України "про публічні закупівлі". Чи уповноважене містерство економіки та торгівлі на запит Дарницької окружної прокуратури підтвердити/спростувати вказаний факт, а у разі можливості зазначити, який саме товар підпадає під встановлені замовником закупівлі критерії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
Поряд з цим зазначаємо, що основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|