|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням з боку замовника вимог п.10 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону) в частині оголошення декількох, п’яти відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено положеннями частини третьої статті 10 цього Закону?
Аналогічне питання було в запиті 130/2017 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA від Антонюк О.А. та надана чітка відповідь, зокрема: «Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури».
Ми ознайомились з відповіддю на запит 605/2020 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA від Укртрансгаз, в якому було задано аналогічне питання (запит) щодо дії цієї норми в ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції. Наразі, нам як учаснику, не зрозуміло «чи замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури?
Прохання надати просту відповідь, аналогічно відповіді на запит 130/2017:
може проводити - тому що,
чи не може проводити - тому що,
зважаючи на те, що в відповіді на запит 605/2020 частина учасників закупівель, чітко не отримала розуміння Вашої відповіді., щодо можливості проведення декількох процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури. З повагою, дякую за чітку виключну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи здійснюється визначення предмета закупівлі послуги з проведення технічної інвентаризації (виготовлення технічних паспортів) об'єктів нерухомого майна (будівель, приміщень) стосовно різних(кількох) об'єктів окремо для кожного об'єкта?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, якщо замовником є державний орган, в якому працюють лише державні службовці, з їх числа можна обрати уповноважену особу? Як бути якщо ні? (Враховуючи, що є норма, якою передбачено: Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зокрема, державні службовці, народні депутати, професійні судді), не мають права працювати за сумісництвом, за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту (ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
При цьому відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. У разі здійснення закупівель до 19.04.2020 року на суму 30 тис. грн. по товарам та виникнення необхідності здійснення закупівель на суму 25 тис. грн. по тому самому коду ДК, чи діляться ці закупівлі на до внесення змін у законодавстві та після або сумуються за ДК та яку процедуру необхідно проводити у такому разі (із посиланням на норму закону).
2. У разі, коли УО є паралельно головою ТК, чи потрібна додаткова реєстрація на порталі такої особи як УО?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питанння 1
Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Щодо питання 2
повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 720/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c89a0e20-5d13-4f83-87ff-503e2821e4c8&lang=uk-UA
|