Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
03.08.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4 / 4
Відповідно до пунктів 12 та 13 частини першої статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» до основних функцій Уповноваженого органу належить надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель. Законом України від 27 травня 2026 року № 4888-IX «Про публічні закупівлі» внесено зміни до пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», які вводяться в дію з 24 серпня 2026 року. Зокрема, підпунктом 12 пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII передбачено: «Планування закупівель відповідно до статті 4 цього Закону здійснюється з обов’язковим врахуванням установлених цим пунктом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. У річному плані закупівель щодо товарів, на які поширюються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва, обов’язково зазначаються предмет закупівлі з визначенням коду згідно з Єдиним закупівельним словником (CPV), коду за УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація щодо застосування вимог локалізації виробництва». Водночас абзацом першим пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII передбачено застосування вимог локалізації до товарів, у тому числі товарів, що закуповуються у складі робіт або послуг, за умови досягнення встановленої законом вартісної межі. Крім того, підпунктом 4 пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII встановлено, що в разі здійснення замовником закупівлі робіт або послуг, вартість яких на кожну з позицій товару — складових предмета закупівлі у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим цього пункту, закупівлі таких робіт або послуг здійснюються з урахуванням установлених цим пунктом особливостей. Отже, з 24 серпня 2026 року замовник повинен не лише враховувати вимоги щодо локалізації під час проведення закупівлі, а й відображати відповідну інформацію вже на етапі формування та оприлюднення річного плану закупівель. Разом із тим положення Закону не визначають технічного та практичного порядку внесення зазначеної інформації до річного плану закупівель в електронній системі закупівель, зокрема у випадках, коли предметом закупівлі є роботи або послуги, у складі яких передбачається придбання товару, на який поширюються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з питань, які долучено в окремому файлі.
Відповідь
03.08.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
7 / 9
Я, Фізична особа-підприємець Чорномаз Роман Станіславович (далі — Виконавець), є стороною за прямим договором про закупівлю, що укладається з Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (далі — Замовник) без використання електронної системи закупівель.Предметом закупівлі є послуги/роботи за кодом ДК 021:2015 45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (Капітальний ремонт асфальтного покриття проїзної частини дороги по вул. Вишнева, селище Ладан). Загальна вартість договору за згодою сторін становить 1 428 148,88 грн (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч сто сорок вісім гривень 88 копійок) без ПДВ. Я є платником єдиного податку та не зареєстрований платником ПДВ.Оскільки вартість предмета закупівлі не перевищує встановлені законодавством вартісні межі для обов'язкового проведення відкритих торгів, Замовник реалізує своє право на укладання прямого договору без використання електронної системи.Проте під час погодження тексту договору та усному погодженні з територіальним органом Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) виникла спірна ситуація. Замовник та Казначейство наполягають на необхідності штучного зменшення ціни договору на 20% (на суму ПДВ), мотивуючи це тим, що в кошторисі Замовника бюджетні асигнування під цю закупівлю закладені «з ПДВ», а Виконавець є неплатником ПДВ. Казначейство зазначає, що у разі подання договору на суму 1 428 148,88 грн, його буде повернуто без реєстрації зобов'язань із вимогою знизити ціну на 20%.Вважаю такі вимоги безпідставними. Ціна договору є комерційною пропозицією виконавця, яка є цілісною та фіксованою (твердою). Податковий статус виконавця (неплатник ПДВ) не може бути підставою для примусового зниження вартості його послуг на користь замовника, якщо загальна сума договору не перевищує затверджені бюджетні асигнування.На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про звернення громадян» і ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», прошу надати офіційне роз’яснення з таких питань:Чи має право Замовник під час укладання прямого договору без використання електронної системи закупівель вимагати від виконавця-неплатника ПДВ зниження ціни його комерційної пропозиції на 20%?Чи має право орган Казначейства відмовити у реєстрації бюджетних зобов’язань за прямим договором, укладеним із неплатником ПДВ на суму 1 428 148,88 грн, вимагаючи зменшити ціну договору на 20% на тій підставі, що бюджетні призначення замовника розраховувалися з урахуванням ПДВ?Чи правомірно укладати та реєструвати в Казначействі такий прямий договір на повну суму (1 428 148,88 грн) із календарним розподілом платежів по роках (2026 та 2027 роки) в межах загального кошторису?Відповідь прошу надіслати в електронному вигляді на вказану вище електронну адресу. Чи має право Замовник або орган Казначейства вимагати від виконавця-неплатника ПДВ примусового зниження ціни його комерційної пропозиції на 20% під час укладання або реєстрації прямих договорів (зокрема, на суми 1 428 148,88 грн та 199 000,00 грн)?З повагою,ФОП Чорномаз Р. С.
Відповідь
01.08.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
7 / 9
На ділянці , що належить до зеленої зони та прибережної захисної смуги , (по вул Космічна, м.Хмельницький ) невідомими приватними особами завдано шкоди зеленим насадженням - незаконно викорчувані дерева, згорнуто земельний покрив.
Відповідь
29.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
8 / 7
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зверталося до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із запитом № 275/2026 щодо можливості заміни сторони замовника та подальшого виконання договорів, укладених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі переходу прав та обов’язків за такими договорами до нової юридичної особи внаслідок виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України. У наданій відповіді Міністерство послалося на лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб», у якому зазначено, що правонаступник замовника закупівель може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю, за умови що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку. Разом з тим зазначене роз’яснення, виходячи з його змісту, надає відповідь щодо правонаступництва у випадку реорганізації, яка супроводжується припиненням юридичної особи — первісного замовника закупівлі, зокрема коли розпочаті процедури закупівель та укладені договори переходять до правонаступника юридичної особи, що припиняється. Водночас це роз’яснення не містить відповіді щодо випадку виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, за якого юридична особа (замовник закупівлі), з якої здійснюється виділ, не припиняється, а до новоствореної юридичної особи за розподільчим балансом переходить лише визначена частина її майна, прав та обов’язків (в тому числі, пов’язаних з процедурами закупівлі). З огляду на викладене просимо уточнити застосування зазначеної позиції Міністерства саме до випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ. У моделі, що опрацьовується Товариством, передбачається, що: ОГТСУ не припинятиметься як юридична особа; нова юридична особа буде створена шляхом виділу; до розподільчого балансу буде включено права та обов’язки, пов’язані з діяльністю з виробництва електричної енергії; окремим додатком до розподільчого балансу буде визначено перелік договорів про закупівлю, залишкові права та обов’язки за якими переходять до виділеної юридичної особи; щодо таких договорів може бути укладено тристоронні додаткові угоди між ОГТСУ, виділеною юридичною особою та контрагентами з метою підтвердження правонаступництва, заміни сторони у зобов’язанні та надання згоди контрагента на переведення відповідних обов’язків. З урахуванням наведеного просимо надати уточнення з таких питань. 1. Чи поширюється позиція Міністерства, викладена у листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06, на випадок виділу юридичної особи відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, якщо юридична особа, з якої здійснюється виділ, не припиняється, але права та обов’язки за конкретними договорами про закупівлю переходять до виділеної юридичної особи за розподільчим балансом? 2. Чи може виділена юридична особа, до якої за розподільчим балансом перейшли права та обов’язки за договорами про закупівлю, продовжити виконання невиконаної частини таких договорів без проведення нової процедури закупівлі, за умови що предмет закупівлі, ціна, обсяг, строки та інші істотні умови договору не змінюються? Просимо надати роз’яснення саме в частині застосування законодавства у сфері публічних закупівель до описаного випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ, оскільки попередньо наведене роз’яснення Міністерства стосується правонаступництва в умовах припинення юридичної особи — первісного замовника.
Відповідь
29.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9 / 10
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зверталося до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із запитом № 275/2026 щодо можливості заміни сторони замовника та подальшого виконання договорів, укладених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі переходу прав та обов’язків за такими договорами до нової юридичної особи внаслідок виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України. У наданій відповіді Міністерство послалося на лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб», у якому зазначено, що правонаступник замовника закупівель може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю, за умови що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку. Разом з тим зазначене роз’яснення, виходячи з його змісту, надає відповідь щодо правонаступництва у випадку реорганізації, яка супроводжується припиненням юридичної особи — первісного замовника закупівлі, зокрема коли розпочаті процедури закупівель та укладені договори переходять до правонаступника юридичної особи, що припиняється. Водночас це роз’яснення не містить відповіді щодо випадку виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, за якого юридична особа (замовник закупівлі), з якої здійснюється виділ, не припиняється, а до новоствореної юридичної особи за розподільчим балансом переходить лише визначена частина її майна, прав та обов’язків (в тому числі, пов’язаних з процедурами закупівлі). З огляду на викладене просимо уточнити застосування зазначеної позиції Міністерства саме до випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ. У моделі, що опрацьовується Товариством, передбачається, що: • ОГТСУ не припинятиметься як юридична особа; • нова юридична особа буде створена шляхом виділу; • до розподільчого балансу буде включено права та обов’язки, пов’язані з діяльністю з виробництва електричної енергії; • окремим додатком до розподільчого балансу буде визначено перелік договорів про закупівлю, залишкові права та обов’язки за якими переходять до виділеної юридичної особи; • щодо таких договорів може бути укладено тристоронні додаткові угоди між ОГТСУ, виділеною юридичною особою та контрагентами з метою підтвердження правонаступництва, заміни сторони у зобов’язанні та надання згоди контрагента на переведення відповідних обов’язків. З урахуванням наведеного просимо надати уточнення з таких питань. 1. Чи поширюється позиція Міністерства, викладена у листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06, на випадок виділу юридичної особи відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, якщо юридична особа, з якої здійснюється виділ, не припиняється, але права та обов’язки за конкретними договорами про закупівлю переходять до виділеної юридичної особи за розподільчим балансом? 2. Чи може виділена юридична особа, до якої за розподільчим балансом перейшли права та обов’язки за договорами про закупівлю, продовжити виконання невиконаної частини таких договорів без проведення нової процедури закупівлі, за умови що предмет закупівлі, ціна, обсяг, строки та інші істотні умови договору не змінюються? Просимо надати роз’яснення саме в частині застосування законодавства у сфері публічних закупівель до описаного випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ, оскільки попередньо наведене роз’яснення Міністерства стосується правонаступництва в умовах припинення юридичної особи — первісного замовника. Додатки: • копія листа Міністерства від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06.
Відповідь
Попередня 1 2 3 4 5 6 7 ... 50 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки
та довкілля України 		01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2