|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3302-06_29640-06 від 14.09.2016р. «Щодо планування закупівель» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Виходячи з вищевказаного, виникає запитання чи буде рахуватися перерозподіл коштів між КЕКВ, у разі виділення рішенням сесії (головним розпорядником коштів) новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
30.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Перші відкриті торги опубліковані до 19 квітня, другі-після 19 квітня 2020р.Обидві процедури були відмінені через недостатню кількість Учасників. В результаті була проведена переговорна процедура, щодо якої відбувся моніторинг. Згідно висновку було прийнято рішення про розірвання договору. Як діяти замовнику далі, адже Замовником не використано право на застосування переговорної процедури? Крім того одним з порушень, виявлених перевіркою було відсутність підстав для проведення переговорної процедури, оскільки змінилися вимоги до кваліфікації Учасників у відкритих торгах до і після 19 квітня 2020р?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим відповідь щодо здійснення переговорної закупівлі у разі двічі відмінених торгів міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
Крім того, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за порогову вартість ( 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт), здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Виходячи з наведеного, мова не йде про умови поставки та суму закупівлі в бік зменшення, а отже вони, , можуть змінюватись?
Чи можна при укладання прямого договору змінити умови доставки та зменшити суму закупівлі, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля через відсутність учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, 15.03.20 був укладений прямий договір (без застосування процедур закупівель) між бюджетною організацією та постачальником бензину (код 09130000-9) на суму 140,0 тис. грн. При цьому в плані закупівель передбачено 199 тис.грн. (по коду 09130000-9). Питання: станом на 27.08.20 існує додаткова потреба закупівлі бензину, чи можливо змінити істотну умову договору - збільшити суму діючого договору на 12 тис.грн., (договір укладений без процедури і не є договором про закупівлю в розумінні Закону, тому можливо змінити істотні умови)? Чи потрібно вже проводити спрощену закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями; https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області?
Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку передбачено загальне визначення предмета закупівлі товарів і послуг, яке визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
Отже, предмет закупівлі послуг з проведення спортивних заходів визначається відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у разі якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
В іншому випадку предмет закупівлі послуг визначається згідно розділу І “Загальні положення” Порядку.
Водночас оскільки відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220, (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання та затверджує порядок складення календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання; Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, з питання взаємозв’язку Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України з Календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|