|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки.
На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік.
Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди.
Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру по причині визначеній пунктом 1 частини другої статті 40 Закону у разі відміни процедури відкритих торгів.
Водночас Законом не передбачена можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі відміни двох процедур відкритих торгів для укладення рамкової угоди.
|
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV:
- проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності.
За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Згідно з пунктом 4 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства.
Тому, з питання захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно підстав для застосування переговорної процедури закупівлі міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Було оголошено переговорну процедуру (скорочену) де було вказано суму 227335,00 Без ПДВ, а потрібно було вказати з ПДВ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку).
При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при оприлюдненні інформації про закупівлю.
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа/тендерний комітету може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою або членами комітету, присутніми на його засіданні.
При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель є ДП “ПРОЗОРРО”, з питань технічної реалізації необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
Водночас звертаємо увагу, що відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харківський національний медичний університет є бюджетною організацією та Юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади і у закупівлях виступав у ролі "Замовника". Зараз в університеті є можливість виконати послуги з мед.оглядів, брати участь у закупівлях та виступати у ролі "Учасника".
Питання: Які нормативні акти є для цього? Хто є представником для участі у закупівлях ? Тендернитй комітет ? Уповноважена особа? В примірному Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу немає функцій "Учасника" закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
При цьому Закон не встановлює вимог щодо того, хто може бути представником для участі в закупівлях.
Водночас рішення щодо того, хто буде виконувати функції представника для участі в закупівлях у бюджетній організації визначається розпорядчими рішеннями керівництва організації та посадовими інструкціями працівників.
|
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Деталі запиту у листі-вкладенні. По суті питання наступне:
АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" здійснює закупівлю електричної енергії для власних господаоських потреб. У випадку щомісячного укладення додаткових угод до договору, з огляду на специфіку підпунктів 2 та 5 пункту 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, буде щомісячно відбуватися або зменшення загальної вартості договору або зменшення загальної кількості (обсягів) придбання, визначених у договорі. Таким чином, враховуючи вищевказану специфіку (щомісячне укладання додаткових угод), через певний проміжок часу обсяги та вартість по договору (з урахуванням укладених додаткових угод) будуть недостатніми для забезпечення потреб Товариства у споживанні електричної енергії. Більше того, обсяг та вартість з урахуванням додаткових угод будуть завжди меншими, ніж вартість та обсяг, визначені у основному договорі, укладеному за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на все вищевикладене, звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо коректності розуміння Товариством вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у наведеному прикладі та роз’яснити наступне:
1. Чи дійсно, у випадку щомісячного укладення додаткових угод до договору, предметом закупівлі якого є електрична енергія, щомісячно відбуватиметься або зменшення загальної вартості договору або зменшення загальної кількості (обсягів) придбання, визначених у договорі?
2. Чи коректно, у випадку укладення таких додаткових угод, договірними обсягами та вартістю вважати обсяг та вартість, що були визначені у основному договорі, укладеному за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, чи договірними обсягами та вартістю все ж вважатимуться вже такі обсяг та вартість, що були визначені останньою додатковою угодою до такого договору?
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|