|
|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм тощо.
Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Отже, виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні, проектні роботи, експертиза проектної документації, здійснення технічного, авторського наглядів та інші «супровідні» послуги по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель.
Під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторисного розрахунку на весь об’єкт будівництва. Зведений кошторисний розрахунок – це кошторисний документ, який визначає повну вартість будівництва, враховуючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Враховуючи наведене вище, якщо супровідні роботам послуги по будівництву включені до зведеного кошторисного розрахунку, та вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт по будівництву, то такий предмет закупівлі належить до робіт. Предмет закупівлі в обов’язковому порядку має бути відображений у річному плані закупівель та додатку до нього .
У зв’язку із цим у Замовника виникає питання, чи об’єднуються (сумуються) за одним кодом «інші супроводіні послуги» по різним об’єктам будівництва в один?
Як відобразити у плані закупівель, що послуги , які йдуть за одним кодом, але вони відносяться до різних об’єктів будівництва .
Зазначаємо, що вартість супровідних послуг, у конкретному випадку – послуги з консультування у сфері (Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД (ДК 021:2015 90710000-7 Екологічний менеджмент), не перевищує 50 тис грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", який містить зокрема інформацію щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
|
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство є замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії). При закупівлі послуг з перетікання електричної енергії (допорогова закупівля) виникло наступне питання: в типовому договорі (додаток 2 до ПРРЕЕ) зазначено, що "Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд". Виходячи зі ст. 179 ГК України, з огляду на ч. 1 статті 628 ЦК України, сторони не можуть відступати від форми та змісту типового договору, передбаченого додатком 2 до ПРРЕЕ. Наразі друга сторона договору відмовляється укладати договори на один рік без пролонгації на наступний рік. Постає питання: яким чином вносити закупівлю послуг з перетікання електричної енергії в додаток до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель, шляхом заповнення відповідних полів в системі.
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
З огляду на викладене, у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, вартість якого перевищує межі, встановлені Законом на наступний рік, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. У разі якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені Законом замовник укладає такі договори, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов"язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
При цьому інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звернутися до зазначеного вище органу.
|
|
|
25.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
чотів би дізнатись, якщо ТОВ зідйснює охорону обєкту комунального майна згідно з договором про співпрацю.
це буде розцінюватись як послуга чи робота зі змісту ч.1 ст 2 Закону "Про публічні закупівлі"? цікавить саме сума допорогова яка буде застосовуватись, оскільки для послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “послуги” передбачено пунктами 22 і 17 частини першої статті 1 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Разом з тим, визначення предмету закупівлі здійснюється замовником.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Поряд з цим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
|
08.10.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашою установою на початку року були проведені відкриті торги на придбання природного газу і укладений договір на його придбання з Постачальником (переможцем торгів). В лютому і березні ціна 1000,0 тисячі кубічних метрів природного газу корегувалась в бік зменшення, за якою і провелись розрахунки до кінця попереднього опалювального сезону. Потім починаючи з травня відбувалося неодноразове збільшення НАК «Нафтогаз України» прейскуранта на природний газ, а відповідно і ціни природного газу, за якою його постачає Постачальник. Отже додатковими угодами ціна 1000,0 тисячі кубічних метрів природного газу збільшувалась не більше ніж на 10 %. Але в вересні, зокрема прейскурант НАК «Нафтогаз України», а отже і ціна природного газу в Постачальника зросли на 11,8% від попередньої, потім в жовтні ще на 9,3 %. Постачальник продаж природного газу проводить за цінами прейскуранта НАК «Нафтогаз України» на коректування її до збільшення хоча б в межах 10 % відмовляється.
Запитання:
1) На підставі чого і як збільшити ціну природного газу, щоб підняти її до фактичного нинішнього рівня, тобто: на вересень на 11,8 %, на жовтень на 9,3 %.
2)Чи достатньою підставою для підвищення ціни природного газу до 10 % є опублікований прейскурант НАК «Нафтогаз України» на його офіційному сайті, чи все одно для підтвердження зростання ціни потрібно брати довідку про рівень ринкової ціни природного газу в уповноважених на те органах, зокрема Торгово- промисловій палаті, державній статистиці, тощо?
3) Довідка повинна бути про прогнозовану середньозважену ціну на певний місяць, чи про рівень зростання цін з того місяця, ціна на природний газ в якому зафіксована в договорі, до того місяця, в якому проводиться її підняття, щоб було видно процент зростання рівня цін?
4) Якщо установа протягом травня-вересня не закуповує природний газ, то додаткові угоди на зростання ціни природного газу потрібно укладати в місяцях підняття цін Постачальником, чи можна і по порядку з деяким інтервалом декілька угод, в разі потреби і наявності підстав, перед початком здійснення поставок на новий опалювальний період (в жовтні місяці).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
При цьому, з метою вирішення проблемних питань, пов’язаних з підвищенням цін на природний газ у договорах про закупівлю, Мінекономрозвитку згідно наказу від 18.07.2018 № 980 створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли представники: Мінекономрозвитку, Антимонопольного комітету України, НАК “Нафтогаз України”, ПАТ “Укргазвидобування”, ДП “Держзовнішінформ”, Торгово-промислової палати України, ПАТ “Укрпошта”, Київської школи економіки.
Так, міжвідомчою робочою групою проведяться наради, на яких опрацьовується вищезазначене питання та розробляються відповідні рекомендації. Разом з тим про результати роботи буде повідомлено додатково на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
|
|
|
26.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Моє питання в оголошенні про проведення торгів та ТД + в проекті договору до ТД, написано строк послуги з 01.03. по 31.12., однак через певні особливості процедура буде завершена пізніше, та договір може бути підписано, наприклад, 20 березня 2020.
При укладанні договору з переможцем, як буде правильно написати строк послуги та ціну? Адже, згідно 164-14 договір за обсягами та ціною не повинен бути відмінний від проекту.
Чи вірно я розумію, що договір який ми підписуємо 20.03.2020 буде містити пункти ідентичні проекту договору умови, вказаному в ТД, тобто, буде вказано срок надання послуги з 01.03.2020 до 31.12.2020 та одразу додаткову угоду, де вказати, що початком терміну дії визначено вже 20.03. та зменшити ціну?
Чи потрібно протокол ТД ще складати, про що?
Це ж не підстава відміняти торги?
Впевнена, що таке питання дуже часто виникає, як його вирішувати/, що не було штрафів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строки поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Статтею 252 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Ураховуючи зазначене, замовник самостійно зазначає в тендерній документації строки поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), керуючись нормами ЦК України, який зокрема закріплює загальні положення щодо визначення початку перебігу строку.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
Поряд з цим перелік підстав для відміни торгів встановлений у статті 31 Закону та є вичерпним. Разом з тим відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|