|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (надалі – Наказ) передбачена можливість укладати рамкові угоди , а також порядок їх укладання і виконання.
Відповідно до Закону, рамкова угода це - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Тобто по суті вимог Закону та Наказу - рамкова угода являє собою попередній договір в якому зазначаються попередні умови, на підставі яких за результатами відбору або конкурсного відбору буде укладено основний договір,
Згідно з Наказом та статтею 36 Закону, Рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Наказом.
Ст. 635 ЦК України попереднім договором є договір, сторони, якого зобов’язуються протягом певного строку у певний (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри, тощо) якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору вважається попереднім договором.
Ст. 182 ГК України продубльовано норми ст. 635 ЦКУ стосовно суб’єктів господарювання з відмінностями щодо конкретизації строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір.
Відповідно до вищенаведеного, на нашу думку, рамкова угода, підпадає під визначення попереднього договору.
Враховуючи вищевикладене прошу надати відповідь на наступне питання:
Чи вірно ми розуміємо, що при укладанні рамкової угоди Сторони повинні керуватись окрім Закону та Наказу, серед іншого, вимогами ст. 635 ЦКУ та 182 ГКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди
Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі – Наказ) за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою повідомлення про намір укласти договір.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Наказу відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель.
Так, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник/ЦЗО має право повторно провести відбір.
Поряд з цим, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду.
Натомість, відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Ураховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, рамкова угода укладається з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг та є угодою сторін про наміри щодо проведення у подальшому відборів замовником/ЦЗО та участі у них учасників процедури закупівлі, у разі проведення яких учасники, що визначені переможцями матимуть право подавати свої пропозиції на відбір, за результатами якого укладатиметься договір про закупівлю. При цьому рамкова угода не містить умов щодо зобов'язань суб"єкта господарювання у певний момент укласти основний господарський договір.
|
|
|
12.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою запобігання порушень законодавства України, в частині виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України, просимо надати роз'яснення стосовно форм і порядку публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації.
Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
У Інформаційному листі МЕРТ “Щодо надання роз’яснень” №3302-06/26924-07 від 19.08.2016 повідомлялося, що суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 75 Господарського Кодексу України в разі закупівлі ними товарів, робіт, послуг на понадпорогові суми (згідно Закону України “Про публічні закупівлі”), повинні публікувати звіти про укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, а також інформацію щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу. Також зазначалося, що ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
У розумінні Закону "Про публічні закупівлі" Ми є Замовником та згідно Закону здійснюємо процедури закупівель в тому числі "відкриті торги".
Чи обов'язково публікувати звіт про укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств по яких уже завершилася процедура "відкриті торги", згідно частини першої статті 75 Господарського кодексу України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, питання щодо оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг та інформацію про зміну його істотних умов суб’єктами господарювання, які не є замовниками в розумінні Закону, розглянуто в запитах № 155/2016 та № 226/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57c7f9d6-fd41-418a-a09e-5a32f6967cb1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=817b0fa7-714c-4f26-8852-b635a032c558&lang=uk-UA
Отже, положення частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини дев'ятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону.
|
|
|
12.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі також – Учасник) брало участь у процедурі закупівлі ДК 021:2015:45211000-9 - Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу за №UA-2019-01-21-001931-b (далі – процедура закупівлі)
(https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-21-001931-b)
Рішенням тендерного комітету Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі – Замовник) (Протокол №11 від 27.02.2019р.), переможцем визначено ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ»
Не погодившись із результатами торгів один із учасників, через електронну систему закупівель подав скаргу, в якій просив скасувати рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Антимонопольним Комітетом України, в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – АМК України) прийнято рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., згідно з яким зобов’язано Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі.
Відповідно до рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. Замовник скасував рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі (Протокол №20 від 02.04.2019р.).
ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ», не погодившись з вищевказаним рішенням АМК України, звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., а також подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р. по справі №640/5535/19 зупинено дію Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81045001)
20.05.2019р. рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/5535/19 адміністративний позов ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» до АМК України про визнання протиправним та скасування рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.03.2019 № 3261-р/пк-пз.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/82167296)
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/85382783)
Не погодившись з вищевказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, АМК України подав апеляційну скаргу на дане рішення.
18.09.2019р. рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва по справі №640/5535/19 апеляційну скаргу АМК України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2019р. залишено без змін. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84361737)
Враховуючи вищевикладене прошу надати подальший алгоритм дій Замовника – та Учасника щодо визначення Учасника ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем процедури закупівлі та опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір, в зв’язку з скасуванням рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р.
Завчасно дякуємо за розгляд даного звернення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»
від 13.04.2017 № 2019-VIII з 11 грудня 2018 року відбулось відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії. Згідно з частиною 1 статті 56 зазначеного закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію.
У той же час, Законом України від 23.11.2018 № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», які дають можливість бюджетним установам закуповувати постачання універсальних послуг у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року.
Згідно з пунктом 2 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.
Враховуючи зазначене вище просимо пояснити, чи може замовник скористатися правом проведення переговорної процедури закупівлі на постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг на підставі того, що відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутня конкуренція (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутнності при цьому альтернативи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA у запиті № 144/2019.
|
|
|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня !
Просимо надати консультацію з наступного питання.
В липні поточного року між нашою установою та приватним підприємством за результатами публічної закупівлі було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон з додатковою послугою - монтажем на загальну суму 506 000 грн.
Пунктом 5 тендерної документації під час публічної закупівлі, було передбачено обов’язок приватного підприємства провести уточнюючі заміри кожного віконного блоку перед виготовленням та поставкою товару.
На виконання умов договору, працівник приватного підприємства здійснив уточнюючі заміри. При цьому в трьох випадках лінійні розміри вікон були збільшені на 1-2 сантиметри , а в чотирьох зменшені (0,5 – 1 сантиметр).
На підставі уточнюючих замірів в серпні п.р. з продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу металопластикових вікон, якою передбачено уточнені виміри металопластикових вікон, при цьому загальна сума за договором не змінилася та залишилася в сумі 506 000 грн.
Незначне уточнення розмірів металопластикових вікон та дверей призвело до покращення якості предмета закупівлі, що відповідає принципу максимальної економії та ефективності та іншим принципам та положенням ЗУ «Про публічну закупівлю», положенням цивільного та господарського законодавства.
Нажаль з нами не погодилося казначейство, яке відмовилося реєструвати додаткову угоду та виготовляти вікна за уточненими розмірами посилаючися на те, що це вже новий предмет закупівлі.
Наші аргументи про те, що зміни лінійних розмірів вікон при збереженні загальної ціни за договором призвели до покращення якості товару, сприйняті не були.
Просимо Вас надати роз’яснення за змістом запитання.
1 Чи є уточнення розмірів вікон, передбачене умовами закупівлі, зміною суттєвих умов договору?
2. Чи правомірні дії Держказначейства, щодо відмови реєструвати додаткову угоду, за умови відсутності змін загальної вартості договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
Щодо питання 2
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|