|
29.10.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,підкажіть можливий вихід із ситуації:на початку року проведені відкриті торги із закупівлі пального, заключений договір, придбано частину пального за ціною договору(на початку року).у жовтні ми хотіли придбати ще частину, проте Учасник відмовляється поставити пальне, мотивуючи це високою ціною ,і тим , що йому не вигідно везти нам пальне. Пропонує нам розірвати договір за взаємною згодою, хоча потреба у придбанні у нас ще є до кінця року.Чи буде це взаємною згодою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
23.02.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "Український папір" приймало участь в закупівлі UA-2017-02-16-001945-c і за результами аукціону є переможцем.
Закупівля була оголошена з бюджетом без урахування ПДВ. Відповідно до цього учасники подають свої пропозиції без урахування ПДВ, але в разі якщо переможцем є компанія платник ПДВ то і договір заключаєтся з урахуванням ПДВ.
Проте замовник відхиляє нашу пропозицію, через те, що ми в договорі даємо ціну з ПДВ.
Чи це правомірно?
Допоможіть розібратися. На що нам зсилатися при розмові з Замовником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
У свою чергу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!!! Підскажіть, будь ласка, на початку року проведено відкриті торги на суму 300 000 грн. на закупівлю бензину, на днях ми розірвали договір за згодою сторін. Сума після розірвання договору на закупівлю бензину становить 180 000 грн. Як це відобразити в річному плані, це буде дві різних закупівлі, одна йтиме в річному плані, інша в додатку? Та як провести закупівлю, потрібно проводити відкриті торги знову чи заключаємо прямий договір? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
Поряд з цим повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 865/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d18ee3dd-59cd-4e38-a7e7-a096e09109a3&lang=uk-UA
|
|
24.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Нормами Закону України № 2019 – VIII «Про ринок електричної енергії» зобов’язано власників електроенергетичного майна, не пізніше ніж з 11.12.2018, юридично відокремити діяльність з розподілу електричної енергії від діяльності з її постачання споживачам.
ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» одночасно здійснює діяльність з постачання електричної енергії та надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі відповідних ліцензій.
При цьому, нормами п. 13 розділу XVII Закону № 2019-VIII передбачено, що ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом, а тому один і той самий суб'єкт господарювання, на новому роздрібному ринку електричної енергії, не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії.
Чинні на сьогоднішній день договори про закупівлю, про постачання електричної енергії Замовникам (в розумінні ст. 1 Закону № 922 – VIII) укладені з терміном дії до 31.12.2018.
На сьогоднішній день неурегульованою є проблема укладення договорів на новому роздрібному ринку електричної енергії з споживачами, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів (складність та тривалість проведення процедури публічних закупівель, планування витрат на рік наперед, здійснення закупівлі виключно на договірних засадах, тощо), що в свою чергу може призвести до повного припинення електропостачання таких Замовників.
З огляду на викладене та враховуючи надзвичайну актуальність та важливість вказаного питання, просимо, у найкоротший строк надати роз’яснення з наступних питання:
1. Чи можуть Замовники на новому роздрібному ринку електричної енергії застосовувати переговорну процедуру при закупівлі електричної енергії в
ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та послуг з її розподілу в ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (описана вище ситуація вже мала місце на ринку природного газу України, в зв’язку з прийняттям 09.04.2015 Закону України «Про ринок природного газу», і Мінекономрозвитку надавало роз’яснення щодо порядку закупівлі природного газу та послуг з його розподілу Замовниками, що відображено в листі-роз’ясненні Мінекономрозвитку від 01.12.2015 № 3302 – 05/40083 – 06).
2 Чи можуть Замовники на новому роздрібному ринку електричної енергії укладати договори з постачання електричної енергії та договори з розподілу електричної енергії, шляхом приєднання до умов публічних договорів приєднання з постачання та розподілу електричної енергії в порядку, передбаченому Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та отримувати електричну енергію на умовах універсальної послуги?
Товариством було направлено письмовий запит від 30.08.2018 вих.№01/1/08-3113 відповідь на який наразі не отримана.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
22.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Ситуація 1.
Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписаний Договір з Виконавцем на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договору з Виконавцем відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. У лютому 2021 року за ініціативи Замовника договір з Виконавцем було розірвано. Оскільки процес закупівлі все ще триває Замовник вирішив скористатися нормою Закону України «Публічні закупівлі» статті 40 частини 2 пунктом 3 «Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера».
Питання:
1) при застосуванні статті 40 частини 2 пункта 3 строк надання послуг в межах застосування переговорної процедури має відповідати строку надання послуг, зазначеного в основному договорі від 2020 року (тобто до 31 березня 2021 року) чи на строк достатній для проведення закупівлі (травень 2021 року)?
2) сума договору в межах проведення переговорної процедури має не перевищувати 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника або ж 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності)? У разі продовження строку договору, який перевищує кінцевий строк, вказаний в основному договорі чи можна це вважати істотною зміною Договору? Які наслідки для Замовника, якщо договір буде продовжено на строк, який перевищує вказаний в основному договору?
Ситуація 2.
Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписані Договори з Виконавцями на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договорів з Виконавцями відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. В ході проведення закупівлі та процесі переоголошення торгів Замовник передбачає, що до 31 березня закупівля не відбудеться та є можливим переривання надання послуг.
Питання:
1) чи може Замовник додатково продовжити строк дії договору достатній для проведення закупівлі на строк до 31 травня 2021 року (строк, достатній для проведення закупівлі) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2020 році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку?
2) Чи можна такі дії кваліфікувати, як зміна істотних договору та які наслідки для Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|