|
|
30.05.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо здійснюється закупівля з використанням електронного каталогу в електронній системі закупівель «запит (ціни) пропозицій» на закупівлю «Електрична енергія, без розподілу» чи має право Замовник в оголошенні прописувати Розрахунок ціни пропозиції: Р = ∑ Niплан * (Цпрогн. + Тпер. + М) * 1,2, грн з ПДВ де,
Р – загальна сума (вартість, ціна) пропозиції постачальника у гривні (UAH) з ПДВ,
Niплан – плановий обсяг закупівлі електричної енергії для (об’єкта) об’єктів Споживача 6 200 000 кВт*год.
Цпрогн.– прогнозована ціна електричної енергії для даної закупівлі, грн за 1 кВт*год без ПДВ, яка визначається як середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» у торговій зоні "ОЕС України" за період з 01 грудня по 31 грудня включно 2024 року за даними АТ «Оператор ринку», розміщеними на його веб-сайті https://www.oree.com.ua, з обов’язковим врахуванням індикатора діапазону можливого коливання ціни електричної енергії в сторону збільшення, а саме: плюс три відсотки (замовник встановлює величину цього індикатора однакову для всіх учасників).
Тпер - затверджений Постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322 тариф на послуги передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі – ОСП) в розмірі 0,68623 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;
М – вартість послуг Постачальника, запропонована постачальником, що подає пропозицію у запиті, грн. за 1 кВт*год. без ПДВ; (З метою запобігання умисному заниженню цін постачальниками задля перемоги у цьому запиті шляхом демпінгування, і як наслідок –пропонування у подальшому безпідставного збільшення ціни електричної енергії, вартість послуг Постачальника (М) не може бути величиною від’ємною.)
1,2 – математичне вираження ставки податку на додану вартість (ПДВ-20 %).
У разі, якщо «М» постачальника, що є переможцем відбору, буде від’ємною величиною, це буде розцінюватися як письмова відмова постачальника від укладання договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема, у проєкті договору, який є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та пропозиція такого переможця відбору підлягає відхиленню згідно з пп.2 п.64 Порядку №822.
Чи має право Замовник смостійно кваліфікувати Переможя відбору та застосовувати вказану формулу? Чи має прова Замовник самостійно дискваліфікувати Переможця відбору прописуючи у протоколі що згідно проведеного розрахунку М - (вартість послуг постачальника) Переможця відбору, с
від'ємною величиною, що порушує умови оголошення і договору Закупівлі.
Подання Переможцем-відбору пропозиції, яка не відповідає умовам, визначеним Замовником
у запиті ціни (пропозиції), а також проекту договору класифікується як письмова відмова від укладання договору та підлягає відхиленню відповідно до пп. 2 п.64 Постанові КМУ «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» N 822 від 14.09.2020? Та відхилити Переможця відбору без отримання письмової відмови від укладення договору
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 768/2023, № 42/2024, 594/2024 що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/inforez/Details/a20a70de-e3cc-41af-b4af-e67583e6b68f?lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону України "Про публічні закупівлі". Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель. Так, Мінекономіки розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі – проєкт акта), яким вносяться зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822 (далі – Порядок). Проєктом акту пропонується передбачити, що запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені Порядком, а також вимог, що обмежують нижню межу ціни пропозиції постачальника. Зазначений проєкт акта оприлюднено на вебсайті Мінекономіки за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail/f3f85647-7743-47d0-ad7e-9910a181531f?lang=uk-UA&title=ProktPostanoviKabinetuMinistrivUkrainiproVnesenniaZminDoPoriadkuFormuvanniaTaVikoristanniaElektronnogoKatalogu |
|
|
30.05.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2025 року за результатом проведених відкритих торгів з особливостями Замовником був укладений договір із переможцем торгів (далі - Постачальник) на закупівлю протягом поточного року «Бензину автомобільного А-95- Євро5- Е0» за кодом ДК 021:2015 – 09130000-9 - Нафта і дистиляти.
Починаючи із 01.05.2025 року в Україні були запроваджені та вступили в дію норми щодо заборони реалізації бензину А-95 з вмістом біоетанолу менше 5% . Відповідно до пункту 3.4.1 розділу 3 ДСТУ 7687:2015 після 01.05.2025 познака бензину повинна містити А-95- Євро5- Е5.
Договір на поставку вказаного пального виконано не в повному обсязі. У Замовника є потреба в його придбанні протягом до кінця року. В даній ситуації Постачальник пального запропонував Замовнику укласти додаткову угоду до Договору, керуючись підпунктом 3 пункту 19 Особливостей, а саме «покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю» та визначити предмет закупівлі Договору замість «Нафта і дистиляти, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0» передбачити «Нафта і дистиляти, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5» при цьому залишаючи ціну за 1 літр пального та кількість в договорі не змінними.
Враховуючи вищевикладене просимо Вас надати роз’яснення:
- Чи має право Замовник прийняти пропозицію Постачальника й укласти додаткову угоду до Договору, керуючись пп.3 п.19 Особливостей та встановити, що внесені зміни в частині зміни символу виду бензину за вмістом біоетанолу (Е5 замість Е0) можуть вважатися як покращення якості предмету закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (4. Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю.), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю послуги з перекачування води відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (далі – Особливості), основною складовою вартості даних послуг є електроенергія. Чи може замовник використати пп. 7 п. 19 Особливостей, а саме: зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед” як підставу для внесення змін до договору до вищевказаних послуг, у зв’язку з підвищенням ціни на електроенергію, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом.
Таким чином, Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язнь сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
Так, згідно підпункту 7 пункту 19 Особливостей передбачено можливість зміни істотних умов у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
При цьому, застосування випадку згідно підпункту 7 пункту 19 Особливостей в частині щодо зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни можливе у разі, якщо предметом закупівлі та предметом договору є електрична енергія.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником на початку 2025року було укладено договір на закупівлю "Бензину автомобільного А-95-Євро 5-Е0". З 01.05.2025р вступили в дію норми щодо заборони реалізації пального з вмістом біоетанолу меньше 5%. Просимо Вас надати пояснення щодо можливості укладення додаткової угоди на підставі пп3 п19 Особливостей "3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю" ? Чи буде укладена додаткова угода вважатися порушенням змін до істотних умов договору про закупівлі, в частині зміни предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Альтернативна енергетика, незважаючи на воєнний стан в Україні, стрімко розвивається. Заклади соціальної, медичної, освітньої сфери оптимізують витрати на енергоресурси за рахунок встановлення, в тому числі, сонячних електростанцій. Це дозволяє значно економити на оплаті за електричну енергію і направити заощаджені фінансові ресурси на інші потреби.
До прикладу, бюджетна установа встановлює сонячну електростанцію, яка генерує/виробляє електричну енергію. Ця вироблена електрична енергія використовується бюджетною установою на власні потреби. Проте, трапляються випадки, коли згенерована електрична енергія не споживається бюджетною установою в повному обсязі. Влітку більшість навчальних закладів не працюють, а найактивніший період генерації електричної енергії відбувається саме у літній період. У такому випадку згенерована електрична енергія має викуповуватися постачальником або іншим учасником ринку електричної енергії.
Договірні взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (активними споживачами) електричної енергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом - ПРРЕЕ), Постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 «Про затвердження Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї» (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом – Порядок) та іншими нормативно-правовими актами у сфері енергетики.
Згідно розділу 11.5. ПРРЕЕ, одним із визначених способів оформлення договірних відносин між продавцем/активним споживачем (бюджетною установою) та електропостачальником щодо реалізації згенерованої електричної енергії є договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва. Особливістю оформлення таких договірних відносин є те, що вищезгаданий договір є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ПРРЕЕ укласти окремо договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва (з метою продажу надлишків згенерованої електричної енергії) неможливо без одночасного укладення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Акцентуємо увагу, що Замовники для укладення договору про постачання електричної енергії споживачу на суму понад 100 000 грн. керуються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом – Особливості). Обидва згадані нормативно-правові акти регулюють виключно сферу здійснення закупівель товарів/робіт/послуг бюджетними установами. У Законі та Особливостях не йдеться про право/можливість бюджетними установами також здійснювати одночасно закупівлю та продаж товарів/робіт/послуг.
Оформлення договірних відносин зі споживачами, які підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» має відбуватись виключно у встановленому державою правовому полі. Тому, керуючись підпунктом 93) пункту 4 Положення, звертаємось із проханням надати правове роз’яснення у вищезазначеному контексті, а саме:
- кореляції законодавства у сфері публічних закупівель із енергетичним законодавством, яке регулює договірні відносини між електропостачальниками (учасниками процедури закупівлі) та активними споживачами (замовниками процедури закупівлі);
- щодо правомірності оголошення публічних конкурентних процедур закупівель водночас із умовою продажу надлишково згенерованої електричної енергії електропостачальнику, зокрема за механізмом самовиробництва.
- щодо поетапного механізму та особливостей процедури оголошення та проведення публічних закупівель Замовниками, що встановили альтернативні джерела енергії (сонячні електростанції).
Наперед вдячні за розуміння та надану відповідь!
Більш розгорнутий текст звернення у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачц, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1GВодночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до Міненерго та НКРЕКП.
|