Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням змін внесених Законом № 3988-IX від 19.09.2024, Замовники мають забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель інформацію про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво). При цьому, в п. 11 ч. 1 ст. 10 та ч. 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено два випадки, коли публікується повідомлення про внесення змін ціни на матеріальні ресурси, а саме: - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч.5 ст.41; - складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абз. 3 частини першої ст. 41. Враховуючи, що під час виконання договорів про закупівлю будівельних робіт з динамічною ціною, вартість ресурсів може змінюватись декілька разів, і при цьому умови такого договору не змінюються, виникає питання: чи є обов’язковим оприлюднення інформації про зміну ціни на матеріальні ресурси, якщо такі зміни не призводять до зміни умов договору про закупівлю? При цьому, слід врахувати, що проектна документація розроблялася в рамках іншого договору, тобто договір про закупівлю будівельних робіт укладено без розроблення проектної документації.

Відповідь

17.04.2025

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

1517 / 1876

Шановні колеги! Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) просимо надати роз’яснення щодо можливості оголошення повторної закупівлі в ситуації, коли за результатами попередньої процедури вже укладено договір, але підрядник фактично не виконує свої зобов’язання (не надає послуги). В результаті проведення відкритих торгів із закупівлі послуг переможцем було визнано підприємство, яке фактично не може надати послуги, передбачені договором. Договір про надання послуг був укладений таким чином, що одностороннє його розірвання займає тривалий час, що ставить під загрозу виробничі процеси на підприємстві. З метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства і недопущення економічних збитків представники виробничих відділів запропонували розглянути доцільність повторного оголошення закупівлі за тим самим предметом без очікування формального розірвання договору. Закон не містить прямої заборони на оголошення закупівлі за тим самим предметом, а обґрунтоване повідомлення про потребу в оголошенні закупівлі, направлене до відділу закупівель відділом-ініціатором після виявлення перших ознак невиконання договору підрядником, може розглядатися як підстава для організації нової закупівлі. Водночас ми не можемо ігнорувати ризики того, що органи, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть трактувати такі дії як порушення принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону (принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них), що може призвести до несприятливих наслідків для підприємства та уповноважених осіб замовника. Наразі нами не виявлено достатньої практики органів, що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а також офіційних роз’яснень уповноваженого органу для формування однозначної позиції з даного питання. У зв’язку з викладеним просимо надати аргументовану відповідь на такі питання: Чи передбачено законодавством України право замовника оголосити нову процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі за відсутності формального розірвання чинного договору? Як, на Вашу думку, має діяти закупівельник у разі надходження потреби в оголошенні такої закупівлі: Який правовий механізм відмови від початку процедури закупівлі може застосувати уповноважена особа у разі, якщо організація такої закупівлі порушує законодавство України? За умови, що проведення такого роду закупівлі не заборонено, які документи повинні бути долучені до обґрунтування закупівлі (наприклад, копії листів-претензій, висновки служби безпеки підприємства, доповідні записки відділу, що забезпечують претензійно-позовну роботу, тощо)? Будемо вдячні за надану консультацію.

Відповідь

16.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1307 / 1687

Спрощена закупівля (UA-2025-04-01-004785-a), я переможець аукціона, наданий договір на поставку точно такого товару відхилений бо не той код. У мене питання, що не так в цій Державі? де подівся здоровий глузд? Ми постачальники продаємо КОДи чи товари? Цей самий товар на іншому тендері знов під іншим кодом. Можливо якось треба змінити пріоритети та визнавати у всіх видах закупівель аналогічність договору саме за товаром, а вже потім за кодом.

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками у сфері оборони (далі – державні замовники) відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно із частиною третьою статті 13 Закону державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 8 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
При цьому, відповідно до абзацу одинадцятого пункту 8 Особливостей № 1275 під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, з урахуванням цих особливостей.
Зазначений порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Пункт 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Принагідно зазначаємо, що абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Враховуючи вищезазначене, звертаємо увагу, що згідно з положеннями пункту 8 Особливостей № 1275 предмет закупівлі визначається державним замовником самостійно та відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому, державні замовники не повинні встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Державні замовники приймають рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, принципів здійснення оборонних закупівель, визначених статтею 3 Закону.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій державних замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері закупівель.

16.04.2025

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

815 / 1071

Доброго дня. Відповідно до частини 5 статті 41 ЗУ Про публічні закупівлі у разі внесення змін до договору про закупівлю замовник повинен оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини 1 статті 41 цього Закону). Надайте будь ласка роз'яснення чи стосується дана норма договорів, які укладені до внесення змін до Закону, а зміни до договору були внесені вже після цих змін. Тобто, чи необхідно Замовникам оприлюднювати у машинозчитувальному форматі зміни до договору, які внесення після набрання чинності даною нормою Закону

Відповідь

11.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

972 / 1271

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 р. № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Марганецька міська територіальна громада (код UA12080010000029838) на території якої знаходиться підприємство, з 01.12.2024 р. визнана територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Перелік актуальний станом на дату звернення. Чи можемо ми укладати прямі договори за виключенням згідно підпункту 2 пункту 13 Особливостей?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2