Шановний користувачу!
Щодо припинення публічного доступу до інформації, її маскування в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) та порядку виконання обов'язкових вимог законодавства державними замовниками, повідомляємо наступне.
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі-Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг в областях, територіальні громади яких в установленому порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а також в областях, територіальні громади яких межують з такими територіями та використовуються для задоволення потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни.
Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються.
Згідно з абзацом третім підпункту 11 пункту 81 Особливостей № 1275 у разі коли розміщення/оприлюднення в електронній системі закупівель під час кваліфікаційного відбору та/або тендеру, та/або запиту пропозиції інформації про місцезнаходження державного замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено законодавством та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці державного замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація може зазначатися як найменування населеного пункту місцезнаходження державного замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або найменування населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).
Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами) (далі – Порядок № 166) визначено правовий механізм закриття чутливої інформації.
Згідно з пунктом 9-1 Порядку № 166 у разі оприлюднення в ЕСЗ інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в ЕСЗ, адміністратор вчиняє дії з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу.
Основними завданнями комісії з питань функціонування ЕСЗ при Уповноваженому органі (далі - Комісія), відповідно до підпункту 10 пункту 26 Порядку № 166, є розгляд звернень адміністратора з питань функціонування електронної системи закупівель, у тому числі щодо необхідності здійснення адміністратором припинення публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пунктів 9 і 91 цього Порядку, а також розгляд звернень замовника щодо необхідності припинення адміністратором публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 9-1 цього Порядку.
За результатами розгляду Комісія приймає рішення про надання дозволу, після чого адміністратор ЕСЗ технічними засобами здійснює припинення публічного доступу (приховування) вже оприлюднених документів чи відомостей.
Щодо інформації гугл-форми, яку має надавати державний замовник, а саме, оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель можна зазначити, що перелік інформації, яка включається до такого оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначена форма містить значення очікуваної вартості, кількості та місця поставки товарів або обсягу і місця виконання робіт чи надання послуг. У разі заповнення електронних форм або подання оголошення згідно з вимогами Закону, замовник зазначає лише ту інформацію, яка визначена Додатком 2 Особливостей № 1275.
Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UA
При цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі.

Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
При цьому всі рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого орнану у сфері публічних закупівель, не належить визначення правомірності дій у конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 748/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

Шановний користувачу, на Ваш запит повідомляємо.
Згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. 
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання, порушеного у запиті щодо особливостей виділу, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей.
Положення про правочини містяться у главі 16 “Правочини” (статті 202–236) ЦК України. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до частини другої цієї статті правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договорами).
Питання заміни сторони у зобов’язанні регулюються, зокрема, статтями 512–523 ЦК України. 
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни кредитора або боржника визначається відповідно до статей 513 та 521 ЦК України.
Отже, для вирішення питання щодо можливості подальшого виконання конкретного договору про закупівлю юридичною особою, утвореною внаслідок виділу, необхідно встановити факт та обсяг переходу до неї прав і обов’язків за відповідним договором згідно з розподільчим балансом, а також перевірити належне оформлення такого правонаступництва відповідно до законодавства.
Закон та Особливості не встановлюють порядку переходу прав і обов’язків за договорами про закупівлю внаслідок виділу юридичної особи, а також не визначають способу документального оформлення заміни сторони такого договору. Зазначені питання регулюються нормами цивільного законодавства та законодавства у сфері державної реєстрації.