|
|
03.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги, просимо Вашої консультації з наступного, а саме: нами, як Замовником, який має статус правоохоронного органу спеціального призначення і не являється військовим формуванням, проте включений до переліку, згідно з ч. 9 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснювались закупівлі по прямим договорам.
Доступ до майданчика та електронної системи закупівель обмежено.
У зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 виникає питання стосовно проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом України «Про оборонні закупівлі».
Закон України «Про оборонні закупівлі» не містить вичерпного переліку як товарів, так й робіт і послуг оборонного призначення, проте спільне для них це їх призначення, а саме, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
За вказаних обставин, прошу роз’яснити який критерій для розмежування публічних закупівель та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг, адже закупівлю електроенергії, теплопостачання, послуг з прибирання, засобів особистої гігієни важко обгрнутувати для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відверненню загроз національній безпеці і т.д.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо , що загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон). Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 29.11.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Особливості закупівель для потреб оборони", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/675616804212794 або у Youtube: https://bit.ly/oboronni_video |
|
|
26.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14 грудня 2020 року № 2628 (далі – Форма забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0275-21#Text), передбачено, що письмова вимога бенефіціара про сплату суми гарантії повинна містити посилання на дату складання/видачі і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією / пропозицією.
Одна із таких умов зазначена у Формі забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції наступним чином: ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Ч.6, ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено, що -Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
В свою чергу п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), встановлено, що Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник при складанні тендерної документації вносити зміни до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, в зв’язку з набуттям чинності Особливостями в частині встановлення оновлених строків надання переможцем закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав установлених ст. 17 Закону, оскільки норма ч.6 ст.17 Закону у період дії Особливостей не діє.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Форма забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (далі – Форма забезпечення тендерної пропозиції) розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Відповідно до пункту 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону є однією з вимог, що підтверджує невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією. Відповідно до частини 6 статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель. При цьому Закон встановлює, що особливості на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначаються Урядом.
З огляду на зазначене, оскільки відповідно до пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, надання забезпечення тендерної пропозиції у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, здійснюється з урахуванням цих Особливостей.
|
|
|
25.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно частини 9 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників сфери оборони, а саме, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
З метою правильного застосування законодавства у сфері публічних/оборонних закупівель, прошу надати роз'яснення чи розповсюджуються дані положення також на регіональні, територіальні органи, які є окремими юридичними особами, провадять свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, при цьому підконтрольні центральним органам, що визначені в даних положеннях, чи дана норма розповсюджується тільки на центральні органи влади?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 1056/2022 та № 1135/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a13cf905-2ab5-4e75-bf17-2b6bd180d903&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acee5961-7a96-405b-9ed3-60611143fa5b&lang=uk-UA
|
|
|
05.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше товариство є ексклюзивним дистрибютором виробника автобусів TEMSA.
Згідно вимог норм діючого законодавства подавати товар до переліку локалізованих товарів може тільки виробник, у нашому випадку суб'єкт господарювання Туреччини. Ми як його дистрибютор як мінімум здійснюємо гарантійне та післягарантійне обслуговування автобусів а також доукомплектовуємо його від коліс до встановлення систем кондиціонування. Фактична частка локалізації буде становити більше 10ти відсодків, але якщо подати автобус до переліку може тільки виробник то це призводить до неможливості участі таких автобусів у тендерних закупівлях. До того, Україна тільки у лютому підписала угоду про вільну торгівлю з Туреччиною та ще її не ратифікувала. Підскажіть, чи може якимось чином здійснити внесення до переліку локалізованих товарів не іноземний виробник а його дистриб'ютор (ексклюзивний представник), або яким іншим чином реалізується можливість подачі таких автобусів для участі у тендерних закупівлях. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
30.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час підготовки тендерної документації виникає питання щодо можливості/неможливості включення в проєкти договорів про закупівлю товарів, до яких можливе застосування вимоги щодо локалізації виробництва, умови про зміну ціни у зв'язку з коливанням курсу валют (далі - валютна прив'язка).
Прошу роз'яснити можливість та умови застосування валютної прив'язки в зазначених договорах, з урахуванням таких обставин:
1) у разі застосування вимоги щодо локалізації виробництва разом з товаром постачальник повинен передати покупцеві підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що містить митну вартість імпортних компонентів у гривнях. Вартість імпортних компонентів, виражена в іноземній валюті, відображається у гривнях за офіційним курсом до іноземної валюти, встановленим Національним банком на дату постачання таких компонентів;
2) Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, передбачено первинне внесення до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації та щорічне підтвердження відповідності товару, включеного до переліку у попередні роки.
У разі застосування валютної прив'язки до імпортних компонентів станом на дату поставки товару (відповідно до умов укладеного договору) має змінитися не лише вартість імпортних компонентів у гривнях, а й сам відсоток локалізації, порівняно з тим відсотком, що вказаний у фактичній калькуляції собівартості товару?
У зв'язку з цим виникають також інші питання, додатково до основного питання, вказаного в темі цього звернення:
- Чи може виробник товару змінювати інформацію в фактичній калькуляції собівартості товару більше ніж 1 раз на рік?
- Під час приймання товару, ціну його змінено у зв'язку з валютною прив'язкою, постачальник повинен передати покупцеві нову редакцію фактичної калькуляції собівартості товару, в якій буде відображатись оновлена вартість імпортних компонентів у гривнях та оновлений відсоток локалізації?
- Враховуючи, що між публікацією оголошення про проведення закупівлі та поставкою товару за укладеним договором може пройти більше року, постачальник за умовами договору повинен гарантувати покупцеві відповідність товару ступеню локалізації (конкретному відсотку, що вимагається для поточного року) станом на яку дату (дата публікації оголошення про проведення закупівлі, дата укладення договору чи дата поставки товару відповідно до умов укладеного договору)?
|
|
Відповідь
|
|
|