|
|
15.02.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Остання редакція Закону передбачає три випадки звітування про виконання договору на протязі 20 днів:
- з дня виконання сторонами договору;
- закінчення строку дії договору **за у мови його виконання сторонами**;
- розірвання договору.
Виконання сторонами договору передбачає закупівлю повного об’єму товару, передбаченого в договорі, на усю суму договору.
Отже - маємо договір про закупівлю електроенергії (газу, палива і т.п.) який діє до 23:59 31.12.2021 р.
Остаточний об’єм спожитого товару ми будемо знати на протязі приблизно двох тижнів нового року, тоді ж проведемо і остаточний розрахунок за нього. Тож, привести об’єм спожитого товару до фактичного додатковою угодою (з метою звітування про його виконання) у 2021 році ми не можемо (не знаємо фактичного об’єму), а внести зміни в 2022 році не маємо права (дія договору закінчилася).
Виходить, що у випадку, коли дія договору закінчилася, а об’єм товару вибрано не повністю, звітувати не потрібно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування, зокрема пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону, коли інує необхідність продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
|
|
|
05.02.2022
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, у складі оголошення Замовника було встановлена вимога надати лист згоду на обробку персональних даних, (без зазначення конктерних осіб) при підготовці тендерної пропозиції (ФОПом) надано у складі тендерної пропозиції лист-згода на обробку персональних даних (прикріплено у файлі) у свою чергу Замовник відхилив тендерну пропозицію ФОПа, аргументуючи це тим, що лист-згоду потрібно надавати на фізичну особу, а Учасник ФОП надав на фізичну особу-підприємця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (Таблиця 2 Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.37) п.1 Ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасником закупівлі може бути об’єднання учасників та до об’єднання учасників належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;
Питання:
Чи може бути учасником закупівлі об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)?
Яким документом повинно підтверджуватися існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)?
Чи є документ під назвою Договір Консорціуму достатнім підтвердженням існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща) у якому визначено права та обов'язки таких учасників ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Будь ласка, напишіть, яка компанія має право видавати цінові довідки?
Як отримати таке право?
Наша компанія спеціалізується на маркетингових дослідженнях ринків. Плануємо приєднатися до компаній, які видають цінові довідки. Що для цього потрібно зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Водночас повідомляємо, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення суб'єктів, що мають право видавати цінові довідки.
|
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення з наступного питання:
Чи поширюється Закон України "Про публічні закупівлі" на випадки укладання цивільно-праовового договору між суб'єктом, визначеним статтею 2 Закону, з однієї сторони, та фізичною особою, яка у межах відповідних правовідносин не виступає суб'єктом господарювання, з іншої сторони, якщо предметом договору є відплатна передача майнових прав інтелектуальної власності на твір (стаття 427 ЦК України, стаття 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права")?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи здійснення закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому трудові правовідносини не є предметом регулювання Закону.
|