|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між ТОВ ВТФ «ОКТАВА» та КП «Попаснянський районний водоканал» за результатами проведення процедури закупівлі: ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти, ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-06-000377-b, укладено договір № 1205 від 20.07.2020 року про постачання бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива, згідно якого ціна бензину марки А - 92 (Євро) складає 14,83606 грн., а дизельного палива 14,70 грн.. Станом на 28.07.2020 року відбулося коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива на ринку, у зв’язку з чим ТОВ ВТФ «ОКТАВА» звернулося до Замовника з пропозицією збільшити ціну за договором, станом на 01.08.2020 року бензину марки А - 92 (Євро) на 16,30 грн., а дизельного палива 16,15 грн., проте, Замовник, надав згоду на збільшення ціни бензину марки А - 92 (Євро) лише на 15,10 грн., а дизельного палива лише на 14,98 грн., пояснюючи це тим, що коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива з дати підписання договору, складає лише 1,9% по бензину марки А - 92 (Євро) та дизельному паливу.
На думку ТОВ ВТФ «ОКТАВА», Замовником, для розрахунку не вірно взято середню ціну на ПММ у Луганській області, а саме, ціну на ПММ, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору.
Враховуючи вище викладене, просимо надати консультацію, щодо того, від якої ціни слід рахувати, межу коливання ціни не більше ніж на 10 відсотків, від ціни укладеного договору № 1205 від 20.07.2020 року, або середньоринкової ціни, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору можуть змінювати визначену в договорі ціну за одиницю товару пропорційно зміні ціни такого товару на ринку у порядку, передбаченому договором про закупівлю з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі (наказ 708 від 15.04.2020) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином Закон чітко зазначає, що предмет закупівлі визначається в межах єдиної процедури закупівлі, в якій можна взяти участь. Юридично, виходячи з зазначеного, ситуація коли замовник проводить відкриті торги на суми до 200 тис (3, 5, 10 …) не відповідає нормам Закону.
Таким чином, якщо замовник з якихось причин змушений проводити декілька закупівель за одним кодом ДК, він повинен орієнтуватись у виборі процедури в залежності від очікуваної вартості конкретного предмета закупівлі (а не сумувати всі). Приклад: закупівлі відбуваються за одним кодом протягом року - 240 тис. проводимо відкриті торги, 60 тис. – спрощена, 25 тис. – звіт.
Звісно це не повинно призводити до умисного поділу предмета.
Чи вірні зазначені вище твердження. Прошу Вас надати конкретну зрозумілу відповідь без посилань на інші відповіді з цього питання. Заздалегідь вдячний!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані за умови дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону.
Разом з тим аналогічні відповіді містяться у запитах 657/2020, 1251/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надання роз’яснення щодо виконання Рішення Антимонопольного комітету замовником
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1239/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b50104b5-a66b-4fc0-b0cd-ccfafb1baa24&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте будь-ласка розяснення щодо застосування п.4
ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: які саме строки балансу (просимо вказати кодя рядка балансу) підприємства підтверджують його фінансову спроможність?
Чи можна говорити, що підприємство фінансово спроможне, якщо обсяг річного доходу (виручки) (код рядка балансу 2000) більше очікуваної вартості предмета закупівлі, але підприємство має збиток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Так, відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже, вимоги в тендерній документації, зокрема кваліфікаційні критерії, встановлюються замовником самостійно з дотриманням статті 16 Закону.
Тому, визначення фінансової спроможності на підставі наданих згідно вимог тендерної документації документів, здійснюється замовником самостійно з огляду на специфіку предмета закупівлі та з дотриманням мети і принципів, закріплених Законом, у конкретних випадках.
|
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою контролю проведення закупівель товарів, робіт і послуг та отримання додаткової економії при здійсненні таких операцій за пропозицією депутатів Рубіжанської міської ради, розроблено проект рішення Рубіжанської міської ради «Про встановлення граничних розмірів закупівель товарів, робіт і послуг» (додається).
Прошу надати роз’яснення щодо дотримання законності даного проекту рішення у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Частиною п’ятою статті 3 Закону визначено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону.
При цьому повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” та іншими нормативно-правовими актами.
Поряд з цим, повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо використання електронної системи не є предметом регулювання Закону.
|