|
|
07.11.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ідентифікатор закупівлі: UA-2018-10-16-000442-b
Учасник закупівлі ТОВ "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "КАРДИНАЛ-1" 06.11.18 р. звернувся до замовника з вимогою на рішення замовника від 05.11.2018 № 26 щодо обрання переможця торгів.
Замовник звернувся до майданчика Zakupki.Prom.ua з питанням щодо роз’яснення:
- на підставі якої норми Закону що установлює правові та економічні засади здійснення закупівель, надано технічну можливість учасникам звертатися до замовника з вимогою.
Згідно відповіді майданчика Zakupki.Prom.ua, таку технічну можливість реалізовано у відповідності до «технічного завдання телекомунікаційної системи «ПроЗорро», з посиланням на вимоги ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
У відповідності до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям.
ТОВ "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "КАРДИНАЛ-1", у відповідності до Закону, не має статусу учасника, тендерна пропозиція якого відхилена (пропозиція учасника не розглядалась), у зв’язку з чим йому не надано право звертатися до замовника з будь-якими вимогами.
Крім того, враховуючи вимоги положення чинного законодавства, замовник - Східне казенне підприємство пробірного контролю, не має законних підстав щодо надання відповіді на зазначену вимогу.
З огляду на вищезазначене прошу надати відповідь щодо наших подальших дій, як замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
У свою чергу повідомляємо, що стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
31.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент у відповідності до визначення, наведеного у пп. 9 п. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", є замовником.
Департамент спеціалізується переважно на закупівлях робот та супутніх послуг до них. В процесі здійснення закупівель авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури департамент зіткнувся з тим фактом, що за даними з офіційного порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі України prozorro.gov.ua різні замовники щодо закупівель авторського та технічного нагляду визначають різні коди за державним класифікатором ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», тобто відсутня стала практика застосування кодів за цим предметом закупівлі.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 авторський нагляд передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту та відповідно до п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
Наразі ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (Надалі – ЄЗС) містить наступні, близькі за назвою до предмету закупівлі визначення кодів закупівель авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, які використовують замовники:
a)71247000-1 Нагляд за будівельними роботами;
b)71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт.
Відповідно до сфери застосування ЄЗС він призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.
Також, згідно з національним вступом ЄЗС призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб’єктів господарювання у торгах за межами України.
Департамент уважно вивчив надані МЕРТУ консультаційні відповіді з питання застосування кодів за ДК щодо закупівель авторського та технічного нагляду, проте, не знайшов обґрунтованої відповіді який за ДК відповідає предмету цих закупівель.
Враховуючи, що до предмету закупівлі як авторського, так й технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури замовниками застосовуються різні коди за ЄЗС, що може призвести до звуження кола учасників, а відтак й до зменшення конкуренції та, як наслідок, зниження ефективності використання бюджетних коштів, департамент просить надати роз'яснення щодо того, які з наведених кодів відповідають за суттю авторському та технічному нагляду.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
30.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть якщо заплановано по КЕКВ 3110 (субвенція) предмет закупівлі (планування по КЕКВ 2210 не можливо і корегування не можливо), після проведення ВТ учасник -переможець з яким потрібно укладати договір про закупівлю є платником ПДВ і ціна за одиницю товару є меньшою граничної норми, а саме меньше 6000 грн. без урахування ПДВ. На виконання Закону "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення рівної участі в процедурі платників та неплатників ПДВ, ми не можемо передбачити, які учасники прийматимуть участь. Товар поставлено на баланс основні засоби. Як робити в данній ситуації відміняти торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
|
|
|
26.10.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
З грудня 2018 року Замовники зобов‘язані здійснювати закупівлю електричної енергії в порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії та нормативно-правових актів НКРЕКП, які регулюють ринок електричної енергії.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам енергопостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії в оптовому ринку (ОРЕ), за цінами, які формуються виключно Державним підприємством «Енергоринок». Згідно існуючої моделі ринку електричної енергії, альтернативи закупівлі електроенергії на ОРЕ у іншого продавця немає.
Таким чином, ціна купленої електричної енергії в ОРЕ, встановлена ДП «Енергоринок», є основною складовою роздрібної ціни енергопостачальника, частка якої становить близько 90%.
ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняє зміну істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім конкретно визначених випадків.
Зокрема, п. 7 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» надає можливість змінити ціну договору про закупівлю ( та ціну за одиницю товару) у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У зв‘язку із постійною зміною однієї із складових роздрібної ціни електричної енергії – закупівельної (оптової) ринкової ціни, постачальник буде змушений ініціювати перегляд роздрібної ціни для кінцевого споживача.
Для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії, просимо надати роз‘яснення чи вважається «регульованою ціною (тарифом, нормативом), які застосовуються у договорі про закупівлю» у розумінні п.7 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» закупівельна (оптова) ціна на електричну енергію, що встановлена ДП «Енергоринок» та застосовується електропостачальником як складова для розрахунку роздрібної ціни?
Також просимо надати роз‘яснення щодо порядку застосування п.7 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» як підстави зміни ціни на електричну енергію, визначеної у договорі про закупівлю, у разі зміни ДП «Енергоринок» ціни електричної енергії в оптовому ринку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
26.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
12.06.2018 р. замовником- КП "Дніпровський електротранспорт"- було оголошено закупівлю UA-2018-06-12-000512-c щодо придбання пристроїв дистанційного нагляду.
Аукціон проведено 02.08.2018 р., у ньому брали участь 3 учасники. Рішенням тендерного комітету Замовника 09.08.2018 два учасника дискваліфіковано, 3 учасник- ФОП Велітовський- на виконання вимог ч.3 ст. 17 Закону 16.08.2018 р. завантажив до системи діючу довідку МВС щодо відсутності судимості та діючу довідку ДПІ щодо відсутності податкової заборгованості.
04.09.2018 Замовником прийняте рішення про намір укласти договір з ФОП Велітовським, повідомлення опубліковане у системі.
07.09 ФОП Велітовським завантажено до системи діючу довідку МВС про не засудженість, 10.09 завантажено діючу довідку ДПІ про відсутність заборгованості.
Одним з дискваліфікованих учасників було ініційовано процедуру оскарження, внаслідок чого органом оскарження було скасовано попередні рішення замовника щодо дискваліфікації учасників та визнання переможця.
Рішеннями тендерного комітету замовника від 10.10.2018 та 12.10.2018 р. 2 учасники було дискваліфіковано, 3 учасник- ФОП Велітовський-визнано переможцем. Повідомлення про намір укласти договір опубліковане 12.10.2018 р.
ФОП Велітовським було завантажено до системи діючу довідку МВС- 18.10.2018, довідку ДПІ- 22.10.2018, тобто із порушенням строків, визначених ч.3 ст.17 Закону.
Фактично, довідки завантажені на протязі 5 робочих днів з часу публікування повідомлення про намір укласти договір, так як день публікації повідомлення-12.10.2018- п’ятниця, далі неробочі дні субота та неділя, 15 жовтня- святковий (неробочий) день, 16-19 жовтня- робочі дні, далі знов два вихідних.
Надання запитаних довідок у встановлений п’ятиденний строк фактично було не можливе в тому числі й потому, що у відповідності до діючого законодавства мінімальний строк надання довідок складає 5 робочих днів. Так, відповідно до «Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України №567 від 10.10.2013 р., строк розгляду заяви платника податків та видачі Довідки або становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.
У відповідності до пункту 18 розділу V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №1256 від 29.11.2016, строк видачі МВС довідки про не засудженість складає до 30 календарних днів з часу отримання запиту.
Тобто, з огляду на викладене, надання вищезазначених довідок на протязі 5 днів з часу публікування повідомлення про намір укласти договір (з яких, доречи, 3 дні є неробочими)- було фізично неможливе.
Прошу повідомити, чи забов’язаний замовник закупівлі відхилити тендерну пропозицію учасника ФОП Велітовського з огляду на наступне:
-до системи починаючи з 16.08.2018 р. учасником було завантажено 3 діючих довідки МВС та 3 діючих довідки ДПІ, тобто вимога замовника та ч.3 ст.17 Закону були виконані ще у серпні та вересні, після перої публікації повідомлення про намір укласти договір
-у ФОП Велітовського відсутні підстави, передбачені чч.1,2 ст.17 Закону;
-останнього разу довідки надані із незначним порушенням строків, що обумовлено нормами діючого законодавства та не призвело до настання будь-яких негативних наслідків.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 184/2016 від 02.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Водночас відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|