|
|
01.08.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
1. Чи вірно буде в тендерній документації на пальне, в кваліфікаційних критеріях згідно ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі" (Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій) включати наступні документи:
1.1. Сканована копія Витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального підписану уповноваженою особою організації та завірену печаткою або наявність інформації про контрагента на офіційному сайті Державної фіскальної служби України у реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового або сформований витяг у особовому кабінеті учасника тендеру в електронному вигляді.
1.2. Сканована копія діючої ліцензії державної податкової служби України на право провадження господарської діяльності з оптової торгівлі пальним або довідка у довільній формі із посиланням на відкритий реєстр, що підтверджує чинність ліцензії учасника.
1.3. Сканована копія паспортів якості на наявні в Учасника партії палива відповідно до лотів, в яких приймається участь із підписами уповноваженої особи організації та скріплені печаткою.
2. Чи може Замовник посилатись на трактування ДАСУ в цьому питанні?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій, один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Водночас згідно з пунктом 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням особливостей та принципів здійснення публічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. |
|
|
31.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до Закону України «Про лікарські засоби», лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин, які мають фармакологічну, імунологічну або метаболічну дію та застосовуються або вводяться людині у відповідній лікарській формі для лікування чи профілактики захворювань людини або з метою відновлення, покращення чи зміни фізіологічних функцій організму, або для встановлення медичного діагнозу.
Відповідно до Закону про ветеринарну медицину ветеринарні лікарські засоби - субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та / або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин.
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708) та Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), які визначають, що: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів (пункт 2 Порядку № 708);
крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу (пункт 13 Порядку № 1082).
Чи потрібно при закупівлі ветеринарних лікарськтх засобів предмет закупівлі визначати за показниками третьої цифри Єдиного закупівельного словника та др кожному з них додавати МНН?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Відповідно до Положення "Про Міністерство аграрної політики та продовольства України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021№ 124 (зі змінами), Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Тому з питання застосування міжнародної непатентованої назви лікарського засобу для ветеринарних лікарських засобів, пропонуємо звертатися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади.
|
|
|
02.07.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Були двічі проведені мультилотові відкриті торги з особливостями по коду ДК 021:2015 32570000-9 Комунікаційне обладнання, які не відбулися через відсутність учасників та проведені ще одні відкриті торги з особливостями, до яких учасник долучився, але відмовився у поставці товару у зв'язку із відсутністю необхідної кількості на території України, однак є схожий за своїми характеристиками товар, який не відповідає вимогам тендерної документації. У зв'язку із чим початковий термін поставки товару за результатами проведення трьох закупівель вичерпаний та дану закупівлю необхідно терміново провести.
Чи можна укласти здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель та укласти прямий договір із товаром який є у наявності та додатково із схожим товаром відповідно до пп. 4 п. 13 Постанови 1178? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023 та в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо пункту 13 Особливостей; 4.Щодо форми і змісту обгрунтування), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41fca8b2-06b7-411c-8469-b500cdc7ac81&lang=uk-UA
|
|
|
28.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 передбачено, придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. N 1178, або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Тобто, замовник укладає прямий договір, в разі якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників.
Проте за Законом України “Про публічні закупівлі” не передбачено, що замовник відміняє спрощену закупівлю, спрощена закупівля вдміняється автоматично. Як в такому випадку бути?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Щодо питання зазначеного у зверненні повідомляємо, що відповідно до частини 18 статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:
1) відхилення всіх пропозицій згідно з частиною 13 цієї статті;
2) відсутності пропозицій учасників для участі в ній.
Натомість пунктом дев’ятим постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, якою затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості 1275), передбачено наступне:
“…або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю”.
Крім цього, у пункті 2 Особливостей 1275 зазначено:
“У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про оборонні закупівлі”, “Про публічні закупівлі” та інших нормативно-правових актах, розроблених на їх виконання.”.
Іншими словами закупівельний процес державних замовників здійснюється відповідно вищезазначених законів з урахуванням особливостей, затверджених Кабінетом Міністрів України.
З іншого боку питання організації закупівельної діяльності замовника висвітлено статтею 11 Закону, а саме абзацом десятим частини 10 вищезазначеної статті передбачено, що рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Тому на виконання цих вимог законодавства у сфері закупівель уповноваженою особою, або іншим органом уповноваженим на здійснення закупівельної діяльності, має бути складений протокол.
Зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках. Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
27.05.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В межах господарської діяльності товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) планує укладання трьохстороннього договору про надання послуг з проведення практичної (льотної) підготовки пілотів між наступними сторонами:
Сторона 1 – Замовник (державний навчальний заклад, зацікавлений в отриманні послуги, та який має відповідні кошти, виділені для цієї підготовки з Державного бюджету), та
Сторона 2 – Виконавець (ТОВ, яке має відповідну компетенцію в цій галузі, документально підтверджену державним уповноваженим органом в галузі авіації), та
Сторона 3 – Орендодавець повітряного судна (фізична особа – підприємець, яка є власником повітряного судна відповідного типу і надала згоду на його використання в цілях договору).
Джерелом фінансування договору є кошти Державного бюджету.
Зміст договору чітко визначає розподіл прав та обов’язків між Сторонами. Також договором визначено, що відповідальність за досягнення мети договору (навчання пілотів) покладається на Виконавця, і відповідні кошти за надані послуги (за винятком коштів за оренду повітряного судна), надходять на його рахунок. Кошти за оренду повітряного судна мають перераховуватись на рахунок Орендодавця.
З огляду на той факт, що з одного боку Стаття 626 та інші положення Цивільного кодексу України ніяким чином не обмежує кількість учасників договору, а з іншого боку, Закон України «Про публічні закупівлі» чітко не визначає можливість укладання тристоронніх договорів, при підготовці до укладання цього договору у Сторін виникли наступні питання:
1. Чи відповідає укладання такого трьохстороннього договору про надання послуг, вимогам положень Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи не виникає будь-яких протиріч або порушень при фінансуванні такого трьохстороннього договору про надання послуг коштами Державного бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
|