|
09.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Звертаємось до вас з приводу наступного. Відповідно до ч.1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону, оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
Закон дає визначення поняття «оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель» - а саме, це є оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та оголошення про проведення конкурентного діалогу (пп.16 ч.1 статті 1 Закону), а частина 2 статті 21 деталізує, що саме має містити оголошення про проведення відкритих торгів:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
4) очікувана вартість предмета закупівлі;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
7) умови оплати;
8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;
11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;
12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В той же час, електронна система закупівель не дає можливості оприлюднити вказану інформацію англійською мовою при обранні такої процедури як «відкриті торги», що унеможливлює виконання вимог законодавства, зокрема, ч. 10 статті 3, відповідно до якої, Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Просимо вашого сприяння у вирішенні цього питання, враховуючи що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є Уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом.
Крім того, просимо повідомити, чи має право Замовник з метою підвищення конкуренції шляхом залучення учасників-нерезидентів, оприлюднювати оголошення про проведення відкритих торгів додатково англійською мовою до меж, встановлених частиною третьою статті 10 цього Закону, керуючись при цьому строками, встановленими частиною першою цієї статті.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Водночас згідно з частиною третьою статті 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
Отже, Законом передбачена імперативна норма щодо обов’язкового оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі, визначені частиною третьою статті 10 Закону.
При цьому Закон не містить обмежень щодо права додаткового оприлюднення замовником оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель іноземною мовою, якщо очікувана вартість закупівлі менше меж, визначених частиною третьою статті 10 Закону.
Крім того, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема щодо мови (мов), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Поряд з цим, відповідно до частини дев’ятої статті 12 Закону під час проведення процедур закупівель/спрощених закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.
Тому, замовник самостійно приймає рішення щодо мови, якою (якими) повинна бути складена тендерна документація та вимог до учасника, які встановлюються в тендерній документації.
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В тендерній документації учасника наявний договір з фізичной особой підприємцем в якому вказані паспортні данні цієї фізособи. Правомірне ли викладання такого договору без згоди фізособи про використання персональних даних у систему прозорро. Та можливо рахувати таку документацію повною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані.
Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В новому прядку визначення порядку закупівлі відсутнє обов'язкове зазаначення в дужках МНН лікарського засобу або коду та назви виробу медичного призначення згідно національного класифікатора виробів медичного призначення. Як розуміти дану норму. Прохаємо надати роз'яснення, як правильно визанчати предмет закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів.
Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу
Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів замовники керуються Порядком із зазначенням в електронній системі закупівель міжнародної непатентованої назви лікарського засобу.
|
|
06.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу роз’яснити яким чином визначається предмет закупівлі за новим порядком визначення предмету закупівлі. Адже не зрозуміло як керуватися замовнику новим порядком якщо він супречить ЗУ "Про публічні закупівлі".У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 4 ЗУ визначено, що у річному плані повинна міститися в тому числі і інформація про назву предмета закупівлі і код за ЄЗС та назви відповідних класифікаторів закупівлі. В той же час, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 21 ЗУ визначено, що в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна бути зазначена також назва предмета закупівлі із зазначенням коду за ЄЗС та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі.
Виходячи з цього можна зробити висновок, що в обох формах документів і річному плані і в оголошенні необхідно зазначати НАЗВУ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ. ОДНАК ЗГІДНО З ПОРЯДКОМ ЗАТВЕРДЖЕНИМ НАКАЗОМ 708 ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ПОКАЗНИКОМ ЧЕТВЕРТОЇ ЦИФРИ ЄЗС. ЯКИМ ЧИНОМ ТОДІ ЗАЗНАЧАТИ НАЗВУ ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ? ДО ТОГО Ж ІНФОРМАЦІЯ НА МАЙДАНЧИКАХ МІСТИТЬ РЯДОК ПІД НАЗВОЮ" "КОНКРЕТНА НАЗВА" ПРОШУ РОЗЯСНИТИ ЯКУ ІНФОРМАЦІЮ НЕОБХІДНО ВКАЗУВАТИ В ДАНОМУ РЯДКУ. ТАКОЖ ЦІКАВИТЬ ЯКИМ ЧИНОМ ЗАМОВНИКУ ВИЗНАЧАТИ ЛОТИ ЗАКУПІВЛІ?ІНФОРМАЦІЮ ПРОШУ НАДАТИ З ЗАЗНАЧЕННЯМ ПРИКЛАДІВ. . Виходячи з того, що ЗУ має вищу юридичну силу ніж Наказ навіть юстований чи слідує з цього, що замовнику треба дотримуватись Закону та незважати на наказ, що суперечить Закону? ДЯКУЮ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запитах 1520/2020 та 1471/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dc5ccf38-7706-4bd2-a445-9eb5103de35f&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e829217b-a8fb-4f31-8ac2-26132e4b897e&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго ранку, (Наказ 708)при визначенні пердмета закупівлі змінилося тільки те, що в дужках не пишемо конкретну назву????? А при закупівлі мед.виробів код НК 024:2019 не потрібно вказувати? Та при закупівлі ліків МНН теж не вказуємо??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок ).
Згідно з пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів.
Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Водночас наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено додаткове зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів та медичних виробів і розміщенні інформації замовники керуються вищевказаними Порядками.
|