|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Допоможіть у вирішенні такого питання:
Підприємством подало свою тендерну пропозицію для участі в тендері, предметом якого є 44160000-9 Магістралі, трубопроводи.... (Рукава напірні), за результатами тендеру наше підприємство було дискваліфіковано у звязку з тим, що Учасником надано пропозицію, яка не містить сертифікату відповідності або декларації про відповідність, зокрема на запропонований товар п. 2 «Рукав для води », 5 «Рукав бензорізний », що не відповідає умовам п. 1 додатку 1 тендерної документації».
Нашим підпримством було подано декларацію про відповідність,але вказано загальну назву продукції без поділу за діаметром розмірами рукава і т.д. Підскажіть будь-ласка чи правомірно в даному випадку за такою ознакою дискваліфікувати підприємство. Як зазначено в ДСТУ 17050-1:2006 що декларацію на відповідність надають на партію товару одного типу або споріднену продукцію.
Буду дуже вдячна за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
|
02.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо роз’яснити наступне: чи має право замовник при формуванні тендерної документації на закупівлю природного газу включити вимогу, що Учасник (Постачальник) повинен постачати газ, який закуповується ним напряму на Українській товарній біржі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" та від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20%09
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06%20
|
|
|
30.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля ID: UA-2019-10-23-000041-c
Замовник не надав згідно статті 30 ЗУ "Про публічні закупівлі відповідь на вимогу щодо надання додаткової інформації стосовно причин відхилення тендерної пропозиції підприємства. Куди звертатися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
|
29.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-ІХ від 19.09.2019р. (далі – Закон) відповідальність із тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Вони повинні мати необхідний рівень знань у галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши тест. Але до кінця 2021 року згідно із цим Законом триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити й тендерні комітети. У зв’язку із цим виникають наступні запитання:
1. Якщо замовник з січня 2020 року хоче скасувати тендерний комітет та призначити секретаря тендерного комітету як уповноважену особу, де та яким чином ця особа повинна пройти тестування уповноваженої особи (скласти тест)?
2. Також згідно пункту 11 частини першої статті 9 Закону Уповноважений орган повинен розробити та затвердити порядок організації тестування уповноважених осіб. Наразі такого порядку немає, тож яким чином призначати уповноважену особу?
3. Якщо Замовник вирішив замість тендерного комітету призначити уповноважену особу чи потрібно вносити зміни до штатного розпису закладу, тобто – фахівець з публічних закупівель це і є уповноважена особа, чи уповноваженою особою може бути інший спеціаліст, наприклад, бухгалтер, де виконання обов’язків уповноваженої особи будуть безоплатними та додатковими до основних обов’язків бухгалтера?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
При цьому пропонуємо ознайомитись з листом №3305-04/52038-03 від 06.12.2019 "Щодо визначення відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель Уповноваженої особи", розміщеним за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=aa8d132d-7cd9-41bc-9b0a-576e35ccf929&tag=ListInformatsiinogoKharakteruSchodoUpovnovazhenoiOsobi
Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель" пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
|
|
|
28.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону № 922 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Просимо надати відповідь чи може замовник, у ситуації коли ним проводилось декілька процедур закупівель на один і той же предмет закупівель і в результаті було укладено декілька договорів, продовжити дію цих договорів на 20 % та при цьому в наступному році розпочати лише одну процедуру закупівлі?
А також які дії замовника, якщо ним за двома процедурами відкритих торгів було укладено два договори на закупівлю лікарських засобів. У кожному договорі зазначено МНН лікарського засобу і вони різні. Якщо замовник продовжить кожен такий договір на 20 % він повинен планувати проведення двох відкритих торгів чи може ці лікарські засоби обєднати в одну процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію, щодо продовження дії договору на початку наступного року в обсязі що не перевищує 20%.
|