|
|
30.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як правильно планувати закупілю електроенергії та розподілу на 2019р. Які орієнтовні тарифи брати до уваги? А що робити в такому випадку якщо постачальником було надано 2 різні рахунки: за активну ел. ергію та реактивну -у зв'язку великими обсягами
Примітка: Закарпатська обл.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Так, 08.11.2018 НКРЕКП розроблені “Рекомендації для забезпечення потреб держави або територіальної громади стосовно закупівлі електричної енергії на 2019 рік з урахуванням положень законів України “Про ринок електричної енергії” та “Про публічні закупівлі””, що розміщені на веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет за адресою: www.nerc.gov.ua у розділі “Новини”.
|
|
|
20.05.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, наше підприємство є консалтинговою організацією та має клієнтську базу, яка складається із замовників в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
На нашу адресу надходять питання від замовників, які пов’язані з податковими змінами та можливістю застосування Сторонами договору, що укладений за результатами відкритих торгів/переговорної процедури закупівлі, норм пункту 6 ч.5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» а саме: зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Так, в листі роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3304-04_69987-06 від 24.11.2020 зазначено, що перехід платника податку зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну ставок податків, встановлених Податковим Кодексом України. Отже, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом як підстава для зміни умови договору про закупівлю у відповідності до пункту 6 частини п’ятої статті 41 Закону.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» 15 березня 2022 року № 2120-IX доповнено пункт 9 Податкового кодексу України, а саме: з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від сплати ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Окрім товарів, які мають походження з країни-агресора.
Отже, у замовників та постачальників є питання:
1. Вищеперелічені зміни в податковому законодавстві України є підставою для застосування Сторонами пункту 6 частини 5 статті 41 Закону під час укладання додаткової угоди?
2. Просимо навести підставу для застосування норм пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Просимо Вас надати відповідь – роз’яснення щодо вищенаведених питань у визначений законодавством строк.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.
|
|
|
25.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до ст.11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним із таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно з ст.10. Закону до обов’язків уповноваженої особи входить великий перелік відповідальних функцій. При цьому, відповідно до ст. 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи несуть відповідальність згідно із законами України.
Дія цього Закону у частині здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг розповсюджується на замовників, до яких, згідно із ст.2, у тому числі, належать і одержувачі бюджетних коштів. Згідно із Бюджетним кодексом України до категорії одержувачів бюджетних коштів належать, також, громадські організації.
Для Сумської області сталою та ефективною є традиція проведення щороку обласних конкурсів проектів інститутів громадянського суспільства (громадських організацій) фінансова підтримка яких здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету (далі – Конкурси). Так, у 2020 році переможцями Конкурсів стали 20 громадських організацій на підтримку проектів-переможців яких виділено близько 1 600,00 тис.гривень.
Але при цьому, зауважимо, що громадські організації є неприбутковими установами, здійснюють реалізацію проектів, особливо тих, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, виключно на волонтерських засадах, не отримуючи заробітну плату. В переважній більшості із них немає окремих бухгалтерів, як і немає, відповідно до чинного законодавства, штау працівників. Також, відповідно до кошторисів проектів громадських організацій – переможців Конкурсів, придбання більшості товарів та послуг здійснюватиметься на суми менші ніж 50,0 тис. гривень.
Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, яким чином громадська організація, яка є одержувачем бюджетних коштів, зможе забезпечити роботу уповноваженої особи відповідно до ст.11 Закону, та здійснювати усі дії щодо організації процесу закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до норм Закону.
Також, просимо роз’яснити, якими є заходи покарання, у разі якщо функції та обов’язки уповноваженої особи в установі – замовнику виконуватимуться в інший спосіб, не передбачений ст. 11 Закону (зокрема, без здійснення додаткової доплати, або у разі сумісництва обов’язків з іншими обов’язками в межах однієї штатної одиниці без додаткових доплат, тощо).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
07.12.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Неправомірность вимог Замовником в тендерній документації надання Учасником забезпечення тендерної пропозиції у вигляді тільки «банківської гарантії», а не «гарантії», яка може бути видана банками, фінансовими чи страховими компаніями
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
|
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3, ч. 3. статті 29 Закону встановлено інші критерії оцінки із позначенням "зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі." Неодноразово звертали увагу, що замовники встановлюють неціновий критерій як "Найуспішніший досвід виконання аналогічного договору" у розмірі сум виконаних аналогічних договорів.
Прошу надати розяснення, чи має право замовник встановлючати нецінові критерії відповідно до переліку статті 16 Закону (наявність обладнання та матеріально-технічної бази, аналогічні договори, працівники та aінансова спроможність).
Чи слово "зокрема" означає, що перелік нецінових критеріїв відповідно до Закону є вичерпний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|