|
03.05.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення чи має право юридична особа органу місцевого самоврядування (неприбуткова бюджетна установа) за процедурою відкритих торгів, укласти довготривалий договір (не менше ніж на 10 років) із страховою кампанією? Предметом договору (і закупівлі) будуть 66511000-5 Послуги зі страхування життя (ДК 021:2015) (довготривале страхування життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до досягнення ними повноліття).
Чи може бути графік фінансування підписаного договору реструкторизований на 3 роки? Наприклад, договір укладено у 2019 році на загальну суму 3,0 млн. грн., а порядок розрахунку бути таким:
2019 рік – 1,0 млн. грн.,
2020 рік – 1,0 млн. грн.,
2021 рік – 1,0 млн. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Крім того, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Разом з тим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
28.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
При закупівлі “Реконструкція господарчого корпусу Літ. Б-1 Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласний госпіталь ветеранів війни” з виділенням приміщень під реабілітаційний центр по вул.Врубеля, 42-А в м.Харкові”(ДК 021:2015 - 45450000-6 — інші завершальні будівельні роботи)” номер оголошення UA-2019-10-04-001180-b учасником ТОВ «Ідіго груп» у складі тендерної пропозиції надано копію аналогічного договору № 177-15 від 20.11.2015 р. (надалі Договір) відповідно до п.3 Роз. ІІ Дотатку 2 тендерної документації.
У п. 8.3 даного договору вказано «У разі прострочення терміну оплати виконаних робіт згідно умов цього Договору, строк виконання робіт Генпідрядником, вказаний у Додатоку № 2 до цього договору та п. 2.1 цього Договору продовжується на строк несвоєчасної оплати виконаних робіт без настання відповідальності, передбаченої п. 8.2 цього договору.», але п. 14 ДОДАТКИ ДО ДОГОВОРУ наявний тільки Додаток 1 «Договірна ціна».
п. 14 ДОДАТКИ ДО ДОГОВОРУ відсутнє посилання на Додаток № 2 та у складі пропозиції також відсутня копія Додатку 2.
Тендерний комітет КНП ХОР «Обласного госпіталю ветеранів війни» просить надати роз’яснення з цього приводу в максимально стислі строки у зв’язку з обмеженням термінів закупівлі, а саме : чи відповідає умовам тендерної документації надання договору без Додатку 2 якщо він є необов’язковим додатком згідно з умовами договору, а його існування залежить від настання певних обставин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користуавчу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7db7eeb3-56f8-48e6-ae3a-3be3cc71a9d4&lang=uk-UA у запиті 52/2019.
При цьому додатково надаємо актуальні посилання щодо листів, зазначених у вказаному запиті:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3812-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області просить надати роз'яснення щодо закупівель.
Нам, як розпоряднику бюджетних коштів, в 2019 році виділено кошти на капітальні ремонти по декількох закладах освіти, на які складаються окремі проектно-кошторисні документації. Якщо брати по кожному об'єкту окремо, то вартість предмета закупівлі робіт не перевищує 1,5 мільйона гривень. Загальна сума по всіх об'єктах звичайно є більшою 1,5 мільйона гривень.
Просимо роз'яснити, - як доцільно провести закіпівлі робіт: оголошувати відкриті торги по всіх об'єктах чи можна по кожному об'єкту окремо заключати прямі угоди та оприлюднювати звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання визначення предмета закупівлі робіт по об"єктам.
|
|
28.12.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Наше підприємство уклало договір про поставку товарів, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та \ меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього закону.
Однак частиною 3 статті 2 цього Закону зазначено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". Окрім цього частиною 4 статті 2 Закону України "про публічні закупівлі" зазначено, що дія цього Закону для замовників, які проводять в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки (і міститься перелік випадків)
Чи означає вищезазначені норми Закону, що звіт про укладені договори не потрібно подавати у таких випадках (держтаємниця і діяльність в окремих сферах господарювання)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 12.01.2021 р. підписано договір між контрагентами на постачання електричної енергії. Згідно Додатку №5 до договору розрахунок за спожиту електричну енергію відбуваєтьчя за формулою (Додаток у вкладенні) та згідно п. 5.2.2. Вартість послуг постачальника (маржинальний прибуток) становить 0,11 грн. без ПДВ за одиницю товару і не може бути змінено без попередньої згоди Споживача.
Загальна ціна договору та порядок розрахунку, як істотні умови договору є незмінними. Але при цьому ціна за 1 кВт*год при розрахунках згідно формули постійно змінюється.
Чи є правомірним застосовуння в даному випадку п.5 ст41 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо коливання ціни на ринку електричної енергії? Оскільки істотні умови договору та маржинальний прибуток не змінюються.
Питання відкрите для великої кількості замовників(споживачів). Оскільки не має жодних роз'яснень кваліфікованих спеціалістів законодавчої та виконавчої гілок влади щодо розрахунків та закриття за формулою, при фіксації лише загальної суми договору, а не ціни за Квт*год. Коли згідно ЗУ "Про публічні закупвлі" зміни істотних умов договору не відбуваються.
Заздалегідь вдячні за розгорнуту відповідь на дане питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань щодо розрахунків та закриття за формулою додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|