19.03.2019 ДП «ПРОЗОРРО» видав наказ № 10 «Про затвердження інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Згодом, за день до набрання чинності Нового Закону, ДП «ПРОЗОРРО» видає наказ № 18 «Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі». Наказ від 19.03.2019 №10 зі змінами у редакції наказу №18 від 17.04.2020 видані з метою впорядкування використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (надалі - Постанова №166) і наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 473 «Про визначення веб–порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування», від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі». Постановою № 166 затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків. Ч. 2 Розділу «Загальні положення» Постанови № 166 визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) – юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Відповідно до п. 13 Розділу «Основні завдання та функції адміністратора» Постанови № 166 умови використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену в ч. 1 ст. 2 Закону у попередній редакції, з метою здійснення відбору постачальника товару(ів), надавача послуг(и) та виконавця робіт визначається адміністратором. Адміністратором є ДП «Прозорро», яке наказом №10 від 19.03.2019 р. затвердило Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість якої є меншою за вартість, що встановлено в абзацах другому і третьому частини першої статті другої Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, замовники до введення в дію Нового Закону, оголошуючи публічні закупівлі (допорогові закупівлі) керувалися інструкцією (порядком), затвердженою наказом №10 від 19.03.2019 р. зі змінами. Таким чином, виникає логічне запитання: яку юридичну силу мають нормативні акти, в т.ч., але не виключно накази, інструкції, порядки, визначені Уповноваженим органом з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування в особі ДП «ПРОЗОРРО». Ефективним способом вирішення проблем юридичних суперечностей (колізій) є тлумачення чи/або роз’яснення, що дає можливість виявити суперечливі і колізійні норми в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, допомогти правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміну. В межах своїх повноважень роз’яснення законів, в тому числі умови, порядок та застосування нормативно-правових актів, можуть надавати профільні комітети Верховної Ради України, Міністерства та спеціалізовані відомства. Враховуючи наведене,просимо надати роз'яснення щодо юридичної сили та дотримання нормативних актів ДП «ПРОЗОРРО»? Дякуємо!

Ми комунальне підприємство, надаємо послуги з управління багатоквартирним будинком, ведемо комерційну діяльність, результатом якої є одержання прибутку. Засновником нашого підприємства в 2000 году була Місцева Рада -за рахунок вкладу засновника створився статутний капітал. Підприємство не являється отримувачем бюджетних коштів, діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування в поєднанні з бюджетним фінансуванням (інколи дають фінансування на збільшення статутного капіталу). Просимо Вас роз’яснити : «Чи повинні ми вести закупівлі матеріалів та послуг в системі ПРОЗОРО та Е-ДАТА?»

Доброго дня! Підскажіть, чи повинен замовник накладати КЕП при оголошенні закупівель в системі електронних закупівель з 19 квітня 2020 року? Якою нормою чи нормативним документом це встановлено?

На 2021р. необхідно провести закупівлю послуг телефонного зв'язку та проводового радіомовлення на суму 78 000 грн.Чи можемо ми заключити прямий договір з Житомирською філією ПАТ "Укртелеком" (мережеві комунікації побудовані ПАТ"Укртелекомом") чи ми повинні на підставі ст. 40 провести переговорну процедуру закупівлі?

Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд. Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті? Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю. Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?