|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.8 «Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» для здійснення оборонних закупівлель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень, державні замовники в електронній системі закупівель використовують один із таких способів:
- відкриті торги;
- спрощені закупівлі;
- рамкові угоди.
Прошу пояснити який спосіб закупівель застосовувати державним замовникам для здійснення оборонних закупівлель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість є меншою 1,5 млн. гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон) Закон застосовується за умови, що:
- вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі;
- закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – Особливості 1275), що була прийнята на виконання вимог статті 30 Закону, а саме частини 1, передбачає, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
04.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відокремлений структурний підрозділ «Університетська клініка» з 2010 року є філією Дніпровського державного медичного університету, що розташована поза її місцем знаходження, здійснює частину функцій, представництво та захист інтересів юридичної особи.
19 листопада 2022 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», якою було внесено ряд змін стосовно проведення та організації публічних закупівель, в тому числі зміни стосувались і закупівель, що проводяться відокремленими підрозділами. А саме пунктом 15 Особливостей визначено, що за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
8 грудня 2022 року Міністерством економіки України було надано лист-роз’яснення №3323-04/78667-06 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», у якому зазначено, що для закупівлі товарів, робіт і послуг та для задоволення власних потреб, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть самостійно здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, у спосіб обраний в залежності від вартісних меж, предмету закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу, за наявності рішення замовника – юридичної особи.
З огляду на викладене, для забезпечення сталого та ефективного закупівельного процесу, підтримки безперебійного функціонування лікарні та з метою недопущення штучного подовження строків процесу закупівель, що є неприпустимим у період дії воєнного стану у країні,
звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення стосовно реалізації вищезазначених змін у роботі відокремленого підрозділу, а саме чи повинні бути підсумовані суми вартості предмету закупівлі по юридичній особі та вартість аналогічного предмету закупівлі відокремленого підрозділу юридичної особи?
Наприклад: Головна організація має річну потребу по ДК 021-2015 «39830000-9 Продукція для чищення» на суму 83,0 тис. грн, річна потреба по даному коду у відокремленого підрозділу цієї організації 20,0 тис. грн. Як визначити спосіб закупівлі для відокремленого підрозділу виходячи з даного прикладу? чи потрібно враховувати вартість предмету закупівлі головної організації при визначенні вартісних меж при проведення закупівлі відокремленим підрозділом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
|
|
|
28.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя:
6. У пункті 9 Особливостей оборонних закупівель встановлені випадки коли замовник здійснює закупівлю без застосування конкурентних процедур. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі», до конкурентної закупівлі відноситься процедура відкриті тоги, але не спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції. Чи значить це спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції потрібно проводити все одно?
7. У якому вигляді повинні підтверджуватись підстави для незастосування конкурентних процедур по пункту 9 Особливостей оборонних закупівель, а саме розрахунок ціни договору із прибутком до 25%; постачальником - невиробником товару? Як йому гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару?
8.Чи потрібно оприлюднювати договір та додатки до нього за результатами здійснення відкритих торгів, спрощених закупівель, запиту ціни та чи потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін та зміни до договору у разі внесення змін до істотних умов договору?
9. Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору укладеного за результатами відкритих торгів, спрощеної закупівлі, запиту цінової пропозиції
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповіді на схоже запитання щодо здійснення оборонних закупівель опубліковано за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9464699-1526-4b29-9fd2-8be1730376eb&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.12.2022 товариство звернулося із запитом щодо локалізації товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації відповідно до положень Постанови КМУ від 02.08.2022 №861, та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Китайська Народна Республіка є членом СОТ, проте НЕ ВХОДИТЬ до Переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також переліку країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, які опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Відповідь на наш попередній запит містить посилання на листи Мінекономіки «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 «Щодо локалізації», від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 «Щодо інтерактивного інструменту «Локалізація-tool».
Разом з тим, вказані листи не містять чітких роз’яснень щодо порядку закупівлі товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації, проте є повністю імпортними та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Враховуючи викладене, просимо чітко вказати, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку, визначеного підпунктом 6-1 пункту 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі», країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Чи достатньо закупівлю таких товарів підтверджувати сертифікатом про походження товару, оскільки товар є 100 % імпортним та частка національної складової у ньому відсутня?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UAПоряд з цим, згідно із статтею ХХІІ Угоди про державні закупівлі до цієї Угоди може приєднатися будь-який член СОТ на умовах, погоджених між цим членом та її Сторонами. Відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню, може приєднатися “будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах”. Слід зазначити, що Китайська Народна Республіка стала членом СОТ з 11 грудня 2001 року, проте до цих пір не є стороною Угоди про державні закупівлі. Водночас Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, – член СОТ з 1 січня 1995 року (є одним із засновників цієї організації, оскільки був стороною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року) та приєднався до Угоди про державні закупівлі 19 червня 1997 року. У контексті запиту ТОВ “НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА” стосовно підтвердження закупівлі товарів сертифікатом про походження слід зазначити, що документи та порядок підтвердження країни походження товару визначено главою 7 Митного кодексу України. При цьому згідно із частиною третьою статті 36 Митного кодексу України “під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару”. Крім того, Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, внесено до Переліку кодів країн світу, затвердженого Державною службою статистики України від 08 січня 2020 року № 32. |
|
|
22.11.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Маємо наступну ситуацію: заключено договір про закупівлю послуг постачання теплової енергії, строк дії якого по 31.12.2022. Предметом договору закупівлі є обсяг теплової енергії в 12,00 Гкал. Станом на 01.11.2022 використано 10,50Гкал. Обсягу, що залишився за договором, очевидно, не вистачить до кінця опалювального періоду. Яким чином, краще за все, вийти із ситуаціі? Заключити новий договір , що включатиме потребу на листопад-грудень 2022 року та 1 квартал 2023? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997
|