Міністерство економіки України
- Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва
- Методології щодо особливостей закупівель
- Огляд закупівельної практики на основі дослідження конкурентних процедур закупівель за участю нерезидентів
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
Тема: | Інше |
Тема розширена: | ми задавали питання, не отримали відповіді |
Суть питання: |
повторно висилаємо лист із нашим зверненням. Тема дуже складна і делікатна. Наприклад закупівля UA-2021-03-16-011666-c. Там весь час ці послуги надає один і той же ФОП. І Замовник розмістив повністю всі кількісні параметри, все зрозуміло по кількості та об'ємам робіт нам як Учаснику, але поставив вимогу здійснити огляд об'єкту за підписом Замовника По-перше якщо представник Замовника відмовиться підписувати цей акт огляду, то це для нас обставини не переборної сили по друге від нас таким чином нічого не залежить і доказів ніяких надати не можливо по-третє замовник повністю зрозуміло вказав кількість і огляд ні до чого не призведе в четверте замовник написав погодити програму боротьби з коронавірусом і сам вимагає ходити учасникам по коронавірусній лікарні, тобто це теж не логічно по-пяте це огляд і спілкування можуть бути корупційними проявами в шосте це відповідальна особа від замовника буде знати хто і скільки учасників приходило і може передавати інформацію СВОЄМУ учаснику |
Додаткові матеріали: | |
Відповідь на запит 507/2021 | |
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Відповідно до частини пятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників. Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. |
|
Відповідь надано: | Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України |
Теги: | Допорогові закупівлі |